У Тернополі вшанували Чудотворну ікону Богородиці

Цими днями у Тернополі урочисто вшанували одну з найбільших християнських святинь – Тернопільську чудотворну ікону Божої Матері. За переказами, колись вона зберігалась у родині тернопільського міщанина Василя Маркевича, що мешкав недалеко від ставу. На початку 18 століття, десь коло 1730 року, раптово, в час Великого посту
ця ікона почала плакати – з її полотна полились струмки сліз Богородиці. Як свідчать дослідники, тоді ретельна перевірка цього факту довела, що це не був обман Маркевичів, а сльози були "неприродного походження".

Родина тернопільських міщан побоялась далі тримати цю святиню у себе, і поспішила віддати її на зберігання до храму. Так і до нині, чудотворна ікона Божої Матері, що виставлена для пошанування усім бажаючим у церкві Різдва Христового, що на вулиці Руській, щодня закликає до себе сотні і тисячі вірян.

Як розповів у своєму коментарі митрофорний протоієрей Євген Заплетнюк, голова Місіонерського відділу Патріархії УАПЦ, унікальність цієї ікони зовсім не у тому, що про це колись засвідчила авторитетна церковна комісія. "Справа в іншому – каже священик. Упродовж сотні років кожен з віруючих людей має можливість на власному досвіді переконатись у силі молитов до Пресвятої Богородиці, перед її Тернопільським чудотворним образом.

Вшанування християнами ікон - це унікальний богословський феномен. Багатьом людям, навіть освіченим людям 21 століття, взагалі збагнути всю його глибину та велич і не по силі. Тому, вони часто і кидаються з однієї крайності в іншу – блукаючи стежками між ідолопоклонством, та богоборством. Правильне розуміння іконошанування повинне виходити з давнього догматичного принципу – ми поклоняємось не образу, а первообразу. Тобто, не фарбі і не дошці, а тому, хто на іконі цій зображений. Вшановуючи ікони, на яких мистець зобразив
Богородицю, ми вшановуємо не талант іконописця, і не матеріали, з якої ця ікона зроблена, а саму Діву Марію."

Цікаво, що Тернопільська ікона щедро прикрашена багаточисленними свідченнями зцілень, та почутих людських молитов. Її оздобу рясно покривають невеликі ювелірні прикраси – вироби у формі фрагментів людських тіл – рук, ніг, серця, зцілених Богоматір'ю. Так багато хто з віруючих, ще з давнини, таким способом хотів подякувати Богородиці за усі її ласки.

Як далі розповів священик, українська Церква визнаючи безсумнівну духовну вартість та унікальність образу, встановив особливе свято на його честь. Кожного року, в другу неділю після П'ятидесятниці – Зелених Свят, в церкві Різдва Христового, відбуваються особливі святкування. З різних сіл та міст України до ікони спішать сотні богомольців, щоб поклонитись їй, та попросити для себе небесного заступництва.

Ось і цього року, Тернопільська ікона зібрала навколо себе багато гостей. Урочисте богослужіння відправили одразу кілька архієреїв. Очолив святкування Першоієрарх Української Автокефальної Православної Церкви, митрополит Київський і всієї України Мефодій, спільно з єпископами : Житомирським і Поліським Володимиром, Чернівецьким і Хотинським Германом, Львівським і Самбірським Іоаном, та Тернопільським і Червоногородським Мстиславом, та багатьма священиками.



Після Божественної літургії, відбувся хресний хід. За давньою традицією, під милозвучний перелив церковних дзвонів, духовенство та миряни тричі обійшли з Чудотворною іконою навколо храму, символізуючи цим цілковите ввірення нашого міста, та народу, під покров Пресвятої Владичиці нашої Богородиці, і Приснодіви Марії. Слід підкреслити, що першим з мирян до ікони приступив Тернопільський градоначальник - Сергій Віталійович Надал, показуючи цим чудовий приклад і усім тернополянам.



Упродовж дня народ приступав до ікони – нашої великої святині, яку спеціально один раз в році з храму виставляється на двір, оскільки прикластись до неї спішить народ з усіх усюд, і у невеликому соборі це було б не можливо. Нині ж ця ікона виставлена для поклоніння віруючим на середину храму Різдва Христового.

 
Євген Заплетнюк © 2010-13 | Матеріали сайту можна використовувати з посиланням на джерело.