Слова ласкаві, та думки лукаві : «Альфа» курс уже в Тернополі!

У цій статті я хочу коротко розповісти читачам про те, що ж насправді являє собою вже доволі популярний на Тернопільщині «Альфа» - курс, про його історію та особливості віровчення. Також, я намагатимусь розповісти вам про небезпеки, які приховує цей, начебто нешкідливий спосіб проведення дозвілля. Звісно, я добре свідомий того, що кожному автору завжди потрібно знати міру між кількістю поданого матеріалу, та його якістю. Тому тут я намагався якомога стисліше написати найголовніше, іноді залишаючи поза увагою інші аспекти відкритого і цікавого питання сектантської мімікрії. Це всього лиш стаття, а не академічна лекція, у якій навмисне не наводжу посилань на джерела і літературу.Сподіваюся, що кожен, хто цікавиться цією темою, продовжить її вивчення у бібліотеці під духовним керівництвом свого священика-духівника.

Історія цього релігійного культу почалася не так уже й давно : приблизно 1977 року. Тоді кілька людей, які начебто відчули духовне «переродженя від Святого Духа», заснували у Лондоні такий собі ресторан, до якого могли запрошувати своїх невіруючих друзів, і розповідати їм про Христа. З часом цей заклад став досить популярним, а кількість постійних його клієнтів зросла настільки, що невеличкий заклад харчування перестав уміщати всіх бажаючих. Більше того, з часом завсідники ресторану фактично склали автономну релігійну общину християнського напрямку. Саме тоді авторитетний англіканський пастор Чарльз Марнхам запросив їх усіх стати членами власної парафії Св.Трійці у Бромптоні. Так «Альфа» курс отримав покровительство Англіканської Церкви. Нині навчання базується на книзі англіканського священика Ніккі Гамбла „Питання життя”.

На відео : Ось так виглядає дозвілля у Тернопільській "Альфі"

З того часу чума «Альфа» курсу перекидалася то на протестантів, то на харизматів, то на католиків, а одного разу навіть інфікувала самих справжніх православних. «Альфа-Курс» виявився доволі зручним і необтяжливим способом переконати людей у тому, що вони вже дізналися саме основне про Бога та особисті стосунки з Ним. При чому, побудовані у формі розваг та ігрових занять подібні зустрічі зовсім не справляють враження чогось складного чи такого, щоб втомлювало людей інтелектуальними навантаженнями. Від адептів там не вимагається нічого надзвичайного, окрім відвідування самого курсу та бажання граючись навчатись про Бога. Показово, що навчання кожного разу і досі розпочинається …обідом.

Безперечно, за всю цю ненав’язливу простоту курс здобув шалену популярність. Як свідчать офіційні видання цього культу, сьогодні у майже 170-ти країнах існують громади, які використовують курс у своїй практиці. Кількість студентів, які вже пройшли «Альфа» курс, -  приблизно 15 мільйонів людей.

Сам курс в усьому світі має однаковий зміст і складається з дванадцяти семінарів на яких розглядаються «ключові питання Християнської віри». Водночас, існує кілька різновидів курсів відповідно до цільової аудиторії : Альфа для підлітків, Альфа для студентів, Альфа для старших людей, Альфа в католицькому контексті, Альфа на робочому місці, Альфа в армії, та Альфа у тюрмах. Всі «Церкви» фактично викладають один і той самий курс, роблячи зміни лише враховуючи особливості культури своєї аудиторії.

Популярність курсу можна пояснити в першу чергу неграмотністю самих неофітів. Люди, фактично «з вулиці» приходять навчатися основ християнства, але не мають з чим порівнювати отриману там інформацію. Їм не відоме ні чисте вчення Церкви, ні жодні аргументи проти єресей. Вони не мають з чим порівнювати отриманні знання, які цілком щиро, наївно і по-дитячому вважають за норму. Саме тому жоден адепт «Альфи» не сприйме критику на власну адресу. Свій добрий настрій і  чудово проведене у цьому товаристві дозвілля вони з чистим сумлінням будуть вважати переконливим свідченням правдивості всього вчення.

Офіційний логотип "Альфа" курсу

Інший секрет успіху «Альфи» - у її підтримці представниками різноманітних «церков», релігійних організацій, сект та релігійних культів. Цікаво, що з одного боку секта «Альфа-Курсу» діє як самостійна організація, а з іншого - може поєднувати власну єресь з єресями тих громад, які її люб’язно до себе запрошують. Серед них –  англікани, римо та греко-католики, баптисти, пресвітеріани, методисти, п’ятидесятники, общини Армії спасіння та численні «домашні церкви».

У чому ж небезпека "Альфа" курсу? Перш за все у тому, що «Альфа» - це намагання побудувати стосунки з Богом поза Істинною Церквою. Хоча дійсно, Істинна християнська доктрина є єдиною, але розуміння Бога у кожній з «церков», общин та деномінацій є різною. Причому, настільки принципово різною, що це вже століттями заважає реальному об’єднанню. «Універсальність» вчення «Альфи» - це компроміс, на який вимушені йти його автори, шукаючи для себе більше прихильників. Врешті, це принцип будь-якої секти : «Не важливо, що ви проповідуєте. Головне – що це приносить лідеру в кінцевому результаті».

Отож, щоб подібна інформація задовольняла в однаковій мірі усіх слухачів, її потрібно подавати досить «розведеною», старанно оминаючи гострі догматичні кути. Незрозуміло взагалі, як можна розповісти про Бога, вперто замовчуючи фундаментальну християнську, апостольську та святоотецьку традицію. Адже це основа усієї християнської доктрини. Основне, про що необхідно пам'ятати кожному досліднику сектознавства це те, що якогось окремого вчення Господа нашого Ісуса Христа поза Церквою не існує і не може існувати. Якщо ж вам пропонують універсальне вчення, що може дивним чином задовольнити представників сотень деномінацій, будьте певні, що вас обманюють. Там проповідується спотворений Христос, карикатурно змальований людьми, які не мають жодного стосунку до Церкви.

В той же час Англіканство, у лоні якого з’явився та утвердився Альфа курс, – це одне з небагатьох відгалужень у «християнстві», де офіційно задекларовані та сповідуються збочені погляди на ключові принципи християнського життя. Пригадаю, що саме там вперше було запроваджено т.зв.жіноче священство, одружений єпископат, благословення одностатевих пар і навіть показове поставлення жінки-лесбійки у сан «єпископа» церкви. Очевидно, що ні до Церкви, ні до Бога ці віруючі не мають жодного стосунку.

Друге. Інша небезпека курсу «Альфи» - це те, що на даний час його члени сформували чіткий та однозначний культ з розгалуженою мережею представників та адептів, а також – власною віронавчальною системою «універсального християнства». Сам культ має власні шаблони поведінки, власну ієрархію, та вироблені правила власного функціонування, які не можна змінювати. Тобто це те, що в скорому часі можна назвати звичним та зрозумілим нам терміном «секта». Кожен, хто бере участь у навчанні «Альфа»-курсу, раніше ніж дізнається відповіді на вічні питання про ціль життя, про Ісуса Христа та причину людських страждань, стане членом секти де обов’язково отримає і певні права, і власні обов’язки.. Якщо вам пропонували весело провести час і поспілкуватись про Бога у Альфа-курсі, краще одразу відмовитись. Дешевше вийде.

Третє. Той варіант курсу «Альфа», який мав можливість вивчати в оригінальних документах автор цього тексту, був його версією для православних християн Росії. Користуючись відсутністю жодних знань про культ, досвід та методи, культ свого часу допустили до використання місіонерськими відділами єпархій РПЦ. Однак дуже швидко богослови та дослідники переконались, що під чудовою вивіскою неформальних семінарів про Бога приховується небезпечний відверто неоп'ятидесятницький харизматичний рух, який через неформальне спілкування, дружні вечері, нетиповий підхід до ведення бесід всіляко намагається проникнути в «традиційні» церкви шляхом місіонерського новаторства, фактично приховуючи сутність свого справжнього вчення через маскування під католицизм, Православ’я тощо. Насправді, Альфа – це вже і не католицизм. І зовсім не Православ’я. «Альфа-курс» був заборонений у Православній Церкві, а священика, що був ідеологом цього руху було звільнено від усіх посад, та відправлено за штат. До речі, його звати ігумен Євменій (Перистий). В одному з інтерв’ю цей чернець неприховано хвалився, що під час занять використовував свої знання та досвід НЛП – програмування, і інші відомі методи впливу на підсвідомість, заради більшої ефективності курсу.

Четверте. Як уже згадувалось, курс є безпосереднім наслідком особливого Божого одкровення (??!!) кільком англійцям, які з часу отримання ними особливих «Дарів Святого Духу» вважали своїм обов’язком ділитись цією інформацією з іншими. Отже, всупереч поширеному заблудженню про те, що секта не має власного віровчення, а проповідує універсальне і чисте вчення Біблії, віровчення та методи використані у «Альфі» нагадують собою типові риси т.зв. харизматичного п’ятидесятницького руху. Це один з найбільш шкідливих зразків тоталітарних псевдохристиянських сект, що добрались до України. Люди, що потрапляють в полон до неохаризматів, ризикують досить швидко позбутися не лише власних заощаджень, але й духовного та душевного здоров’я. Наука та принципи «Альфи» мають більше спільного з «Посольством божим» Сандея Аделаджі, аніж з традиціями Церкви апостольського Передання.

П’яте. Цікаво, що невдачею завершились усі намагання автора цих рядків отримати на офіційних інтернет-ресурсах більше детальної інформації про сам курс. Зазвичай, веб-представництва «Альфи» пропонують інформацію про місця зустрічей, дають коротку довідку про курс, а також про те, яку продукцію можна там придбати. Жодної інформації з попередніх семінарів – аудіо, відео чи текстової продукції завантажити безкоштовно стороннім користувачам не пропонують. Швидше за все, тут варто вести мову не тільки про певний фінансовий зиск корпорації «Альфи», але і її справедливий страх перед викриттям. Чесна християнська місія не може бути жадібною.

Шосте. Слід наголосити, що для людини, необізнаної з досвідом непошкодженої християнської традиції, пропоноване курсом вчення буде виглядати доволі переконливим, істинним та авторитетним. Саме у цьому одна з найбільших його небезпек. Ложка дьогтю єресі у бочці меду правильних слів здатна погубити людську душу для вічності. Улюблений принцип диявола – напівправда. Отже, людям без систематичної духовної освіти у своїх судженнях про секти краще не покладатися на власні знання та відчуття, а довіряти тим, хто займається їхнім виявленням, вивченням та нейтралізацією професійно.

Якщо я часто критикую католиків, то зазвичай роблю це не через свій поганий характер, а тому, що як професіонал здатен розрізняти не лише хворих і здорових, але й різні духовні недуги поміж собою. Нині я вже офіційно звинувачую уніатську ієрархію та духовенство, які заради розваги своєї пастви прихистили у своїй Церкві справжню неохаризматичну п’ятидесятницьку секту. Про це потрібно говорити відкрито, і усюди де можливо. Греко-католики миряни й свідоме католицьке духовенство повинні дати відсіч черговій «універсальній релігії» та врешті повернутись до своїх православних джерел. Хоча б тих, що були задекларовані в першопочаткових намірах Берестейської унії. Сучасні реалії УГКЦ - це зовсім не та ідилічна картина, про яку колись мріяв Іпатій Потій зі своїми користолюбними і честолюбними братами.

Відомий російський сектознавець професор О.Л.Дворкін у своєму коментарі щодо даного курсу досить справедливо зауважує, що спостерігаючи за тим, як Англіканська церква постійно і катастрофічно втрачає свою паству в Британії, можна прийти до висновку, що "Альфа" зовсім не сприяє євангелізації британців і численних емігрантів. Питається, навіщо тоді вводити "Альфа-Курс" у нас, якщо його успішність далеко не очевидна навіть на його батьківщині?

Що би хто не казав, але небезпека сектантства в Україні, а на Тернопіллі зокрема, – це доволі конкретна та болюча проблема нашого часу. Український народ являє собою унікальний ґрунт для різного роду псевдоцерковних гастролерів та їх практичних експериментів. З одного боку в «найгіршого» з наших людей горить в душі незгасима лампада віри у Бога та в торжество Його Небесного царства. З іншого – той поверхневий рівень богословських знань, що є у сучасного «пересічного» християнина, робить його надзвичайно вразливим перед викликами язичництва, мракобісся, безбожництва та сектантства. Ціль правдивої Церкви – розчистити шлях від гріха та пристрастей до Бога, а не заплутувати людей у цьому ще більше. Якщо ж у вас подібні речі практикуються і нині, то моя порада проста – швидше міняйте свого духовного лікаря. Він у вас сам безнадійно хворий.


Протоієрей Євген Заплетнюк, УАПЦ
кандидат богословських наук


Типове оголошення "Альфи"
-------------------------------------------------------------------------------

Невірите, що Бог може бути цікавим????? 
а ви прийдіть і переконайтесь........ніякий компютер не замінить вражень після захоплюючих бесіди з різнми людьми,відповіді на хвилюючі питання кожної особистості........а ще спільна вечеря незалишить ваш шлунок нити від голоду...... потім жеж ми відправимося в захоплюючу подорож нових знань: конференції на цікаві теми,спільна розмова з Богом, розваги ігри і танці....ви не пошкудуєте....всього дві години в неділю...для вас це ніщо....а для Нас важлива присутність кожного.....ТИ ПОТРІБНЕ НАМ!
-------------------------------------------------------------------------------