Відповідь на питання про чари та забобони

Доброго вечора Вам отче Євгене. Є в мене одне питання щодо людських забобонів. Думаю Ви п. Євгене, як духовне лице, зможете дати мені пораду (відповідь). А річ у тім, що у нас на роботі інколи буває, що губляться документи. І жіночки полюбляють (певно таки вірять у це) перевертати кружку. Вони вірять, що їм це допомагає віднайти загублену річ. Я їм доказую, що то забобони і взагалі це не від Бога - тобто гріх. Але вони так не думають. Хто з нас правий?

І звідки це пішло, де коріння цього звичаю ? Чекаю Вашої відповіді.

З повагою - Віктор.

Доброго вечора, Вікторе! 

Не знаю яке справді в мене лице, але все ж, я спробую вам відписати кілька слів :) Одразу прошу простити мене, що не одразу відповів – щодня зустрічався з надзвичайно колізіями обов’язків. 

Кожна людина, що живе на світі, є учасником грандіозної духовної боротьби. Це - духовна боротьба, у якій буває лише дві воюючих сторони : сторона добра та сторона зла. Поки людина живе, то третього їй не дано. Ти або з Богом, або з дияволом. Навіть коли ми спимо, то наш мозок не перестає діяти : або грішить, або ж навпаки – в певному сенсі допомагає нам спасатися. Тому Cвяті Отці завжди наголошували на тому, що боротьба з поганим, грішним життям повинна починатись з боротьби над власними помислами : думками, мріями, напрямком волі. Як тільки диявол візьме в руки наші думки, він буде контролювати все: і життя, і звички, а згодом і долю. Тому, кожному з нас надзвичайно важливо тримати себе в руках, і особливо у власному ставленні до питань практичної містики.

Один з найвідоміших вітчизняних аферистів-відьмаків

Дуже часто біси намагаються приховати власну діяльність, певним способом «стилізуючи» власну шкоду людям, під вигляд псевдорелігійних обрядів. Чи не помічали ви, як багато чаклунок у своїй практиці використовують свічки з церкви, ікони, молитви та старі церковні книги. Для чого це? А саме для того, щоб заплутати людину, показати їй щось таке, що б змогло приспати її пильність, надати брехливе відчуття духовної безпеки. Ну, яке ж зло можна очікувати від бабусі з хрестиком на грудях, чи від того «доброго» чаклуна, що принципово «не працює» з нехрещеними людьми? Для диявола особливо важливо захопити в полон саме християнську душу. Всі інші, переважно й так належать йому. Відтак на психо-емоційному рівні, щира людина перед іконою та свічкою відкриває свою душу багато швидше. Питання лише кому саме вона її відкриває поза храмом Божим…

Але є в нашому світі речі ще більше завуальовані та небезпечні. Веду мову про те, на що диявол відповідає вже та негайно. Без жодних посередників. Він залюбки обміняє християнську душу на незначні дрібні послуги : допомогти знайти загублену річ, зняти у дитини «вроки», головний біль чи ще якесь подібне безглуздя. Біси з легкістю можуть це для нас зробити. Єдина наша помилка у тому, що ми чомусь вважаємо цю послугу безкоштовною. Це тільки Бог дає все основне просто так, тільки тому, що любить нас. А от диявол – ні. Тільки обмін за безцінну християнську душу.

Як православний священик, на щастя, я не знаю історію згаданого вами у листі звичаю пошуку документів. Тай не думаю, що це мені сильно пригодилося б. Щоб не потрапляти у такі ситуації, я намагаюсь частіше прибирати своє робоче місце. Справді навіть не можу припустити, що диявол прийде до мене для того, щоб допомогти. 

З усього що я знаю про бісів, можу вам відверто сказати, що диявол насправді дуже поганий товариш. Зазвичай, він лише дозволяє звикнути до нього, щоб у вдалий час зрадити найбільш жорстоко та болюче. Подумайте тільки про те, що він спустився на землю саме для того, щоб мучити нас : «красти й убивати та нищити». (Ін.10:10) Ніяким товаришем ні вам, ні вашим співробітницям він бути не збирається. Не тіште себе.

Ви добре зауважили, що тут маємо справу з вірою людей в забобони. Це є прямим порушенням першої заповіді Господньої (Вих.20:4-5). Ще з часів Старого Заповіту Господь застерігав людей від цього гріха. Він є наслідком людського марновірства та невігластва у справах церковного віровчення. Раніше Бог був достатньо категоричним щодо людей, які постійно практикували такі речі. Як пише Боговидець Мойсей у книзі Вихід : «Чарівниці не зоставиш при житті» (Вих.22:18). Цим фрагментом Святого Писання я зовсім не хотів вас спокусити до розправою над співробітницями. Швидше навпаки – заохочую вас до розмов з ними про користь свідомої, розумної віри та небезпеки марновірства. А регулярне вивчення Святого Писання та Священного Передання допоможуть вам знайти необхідні аргументи та відповіді.

З повагою.

Священик Євген