Про Гадаринського біснуватого

Щойно ми з вами, дорогі брати та сестри, послухали історію про те, як Господь наш Ісус Христос вигнав безліч бісів з хворого чоловіка. Ми дуже часто вважаємо, і не тільки ми одні, але й багато невіруючих світських вчених, що біснуваті люди – це ті самі психічнохворі. Але насправді це не так. Церква чітко розрізняє духовні хвороби від психічних. Біснуваті, або одержимі злими духами це ті, хто дозволяє в своєму житті діяти гріхові. А оскільки гріх – це дійсно хвороба, то коли її не лікувати, на певній стадії вона може перерости до такої міри, що гріх та диявол будуть володіти нами цілковито.

З історії цього чоловіка ми бачили, що в ньому жив не один біс, а цілий легіон. Нагадаю, що легіон – це міра римського війська від 4 до 6 тисяч вояків. І от уявімо на мить, що в цьому одному нещасному, жило більше шести тисяч злих сил – які ж це нестерпні муки! Очевидно, в якийсь час свого життя чоловік власними свідомими гріхами дозволив бісам оселитись в його серці. Мусимо пам’ятати, що ця історія – не лише історія про якогось конкретного чоловіка, чи про далеких та невідомих нам людей. В певному сенсі ця історія про кожного з нас, бо ми так само, коли грішимо, дозволяємо бісам оселятись в нас. Зауважмо, що ми грішимо постійно, а всі наші гріхи є цілком свідомими та бажаними.

Про Гадаринського біснуватого
Бачимо, що біси не мають сили самостійно увійти навіть у стадо свиней. Тому вони й просять Бога передчасно їх не карати, а дозволити їм увійти в те стадо, що паслось неподалік. Мусимо пам’ятати, що так само, як в цьому випадку, біси потребували чийогось владного дозволу, так само і в людське серце вони не поселяться без чиєїсь особистої згоди.

Віруючі в Христа завжди мають більше духовної влади, аніж диявол. Ми маємо більше влади тому, що нам допомагає Сам Бог! А коли з нами Бог, то хто проти нас? То ж, дорогі брати і сестри, будемо частіше думати про цінність наших церковних богослужінь, нашої молитви та прагнути їх. Запрошуймо Христа Ісуса до свого серця, раніше ніж туди увійде сатана.

А тепер зверніть увагу на дуже важливий момент в сьогоднішній Євангельській історії. Біси попросили Спасителя про послугу, а Він їх послухав! Тож якщо Господь виконав прохання бісів, то тим більше Він хоче задовольнити всі наші духовні та душевні стремління! А це справді, безодня любові Божої : Він виконує наші з вами молитовні прохання не дивлячись на те, що ми з вами багато грішили, грішимо зараз, та будемо грішити в майбутньому!

Тому, нехай сьогоднішнє Євангеліє стане ще однією вказівкою, ще одним нагадуванням про те, що ми живемо не лише у фізичному світі, але й духовному, нетварному. Усі ми живемо між бісами та ангелами, між добром та злом, між правдою та неправдою. Ми живемо в таких умовах і такому світі, де гріх неначе перемагає, а для того, щоб не виділятися з натовпу потрібно грішити, робити злі та нечесні справи, бути як всі. Але Господь підбадьорює християн кажучи : «Де двоє чи троє зберуться в Ім’я Моє, там і Я серед них» (Мф.18:20)

Богу ніколи не була потрібна кількість – лише якість. Богу потрібні одиниці, найкращі, ті серця, які справді здатні почути голос Спасителя, та відізватись на нього. Справжніх християн ніколи не було багато, але завжди всі вони прагнули бути «світлом для світу» та «сіллю землі».

Тож, укріплюючись цим духовним читанням про зцілення Господом Гадаринського біснуватого, будемо просити Спасителя Христа, щоб не відкинув і нас сьогодні, а своєю Божественною благодаттю допомагав повсякчас на наших непростих земних стежках до Царства небесного. Амінь.

11 листопада 2012р., Собор Різдва Христового УАПЦ м.Тернопіль

 
Євген Заплетнюк © 2010-13 | Матеріали сайту можна використовувати з посиланням на джерело.