Чи завжди до Бога найважча дорога?

Кстати, а вы согласны с таким утверждением: Если Бог хочет сделать тебя счастливым, то он ведёт тебя самой трудной дорогой, потому что лёгких путей к счастью не бывает? (green_dancer)
Ні, ця фраза не відповідає дійсності. Коли я її вперше прочитав, мені одразу ж пригадався старий анекдот про чоловіка, що придумав робота, котрий уміє стригти людей. На запитання журналістів, за яким принципом цей робот працює, якщо у людей усі голови різні, автор чесно відповів, що це так лише перший раз користування пристроєм. Далі у всіх голови будуть однакові. 
Правда християнства полягає у тому, що в Бога немає шаблонних рішень. Кожному з людей Господь приготував особливу дорогу в житті. Бог усім дає по можливостях і силі. Тим, хто може знести важче випробування – тому воно й дається. Тому, хто не може знести й простого – не дається навіть просте. Христос знає кожного з нас «по імені». Він знає про нас все : хто ми, які ми, чим живемо й про що мріємо. Спаситель Сам неодноразово наголошував, що людське й приземлене уявлення про щастя доволі аморфне і часто помилкове. А в наш час, "Боже щастя" зовсім не відповідає стремлінням сучасної та «нормальної» людини. Заповіді Блаженств (Матвія 5:3—12 і Луки 6:20—23) сприймаються нами як щось більше зі сфери фантастики, аніж практичного життя. У будь-якому разі, маємо пам’ятати, що кожен з нас «сам кузнєчік свого щастя».


Звісно, життя кожної віруючої людини - це аскеза, постійна та неймовірно складна боротьба з собою і заради себе. Але муки заради очищення своєї душі зовсім не те ж саме, що страждання людини, котра перебуває у впертому протиставленні свого «Я» Богу. Муки впертого грішника – це муки людини, що сама наносить собі рани. Муки болю грішника, який спасається, - це біль людини після вдалої операції. Так, її все ще болить, але вона має надію на майбутнє. В неї більше нема відчаю.

«Если Бог хочет сделать тебя счастливым...» – Бог завжди хоче, щоб усі люди жили щасливо і добре. Слово «Якщо» тут безперечно зайве. Бог любить нас безумовно, і бажає нам щастя, розповідає де воно та як його знайти. Його любов до нас не залежить від наших вчинків.

«то он ведёт тебя самой трудной дорогой» - Звісно, грішити багато простіше, ніж спасатися, а спати краще, аніж носити руками цемент на 23-ий поверх. Треба пам’ятати, що Бог має план щодо кожного з нас. Для кожного з нас приготовлена дорога до Царства Божого. Результат залежить від того, як ми зуміємо налагодити співпрацю з Богом. З Одного боку й дісно, дорога до Божого Царства «вузька», і мало хто ходить нею (Мт. 7:13-14), але з іншого боку, «тягар Мій легкий!» (Мф.,11,28-30). Сам Бог допомагає нам на нашому шляху. В православному богослов’ї маємо спеціальний термін – синергія, співпраця Бога і людини, заради людини!

«лёгких путей к счастью не бывает». Бувають різні шляхи. Можна загинути в бідності, а спастися в багатстві. Можна спастися дітородженням, а загинути в фізичній цноті. Можна спастися в миру, а загинути в чернецтві. Можна спастися з віндовсом і загинути з лінуксом. Можна спастися католиком, а загинути православним. Можна втопитися в кружці води, а переплисти океан.

Тільки тоді, коли ми будемо ототожнювати своє щастя з особистими стосунками з Богом, а не з примарами цього світу, наш шлях до щастя, до Бога, буде легкий і щасливий. Чого я всім нам і бажаю.

Особливо тоді, коли у власне щастя віриться чимдалі менше.

 
Євген Заплетнюк © 2010-13 | Матеріали сайту можна використовувати з посиланням на джерело.