Цього року 23 червня випадає свято Зiслання Святого Духа. Вiдомо, що на 50 день пiсля Воскресiння на Апостолів Христових зiйшов Святий Дух i учні могли розмовляти незрозумiлими мовами, пророкувати. Чи можуть отримувати такi дари Святого Духа вiрнi зараз? Адже деякi Церкви, зокрема євангелисти-п'ятидесятники, визнають таку можливість.
Що таке Дари Святого Духа?
Очевидно, під терміном «Дари Святого Духа» варто розуміти всяку природну та надприродну дію Божу над людством взагалі, а християнами зокрема. Безперечно, все свідоме життя віруючої людини - це приклад її тісної співпраці з Богом. У відповідь на правильне духовне та фізичне життя людини, Господь може послати їй особливі дарування, які своєю інтенсивністю та поєднанням, часто не доступні іншим людям. В цьому сенсі західні богослови, звичайно, доволі умовно, розділяли Благодать на два види: освячуючу та спасаючу. Освячуюча ласка Божа доступна всім без винятку людям, навіть не православним. Бог своєю Любов’ю огортає все людство: віруючих і не віруючих, і подає йому все необхідне для віднайдення справдивого сенсу життя та майбутнього вічного життя з Богом. У той час, лише християни можуть у повній мірі користатися дарами святого Духа, що в максимальній степені діє лише в там, де старанно зберігається благодатний вогонь П’ятидесятниці та живе автентичне апостольське вчення не спотворене людськими видумками.
Так на кого можуть сходити Дари Святого Духа?
Спасаючі Дари святого духа сходять на кожного християнина з часу його входження в Церкву, через звершення над ним перших Таїнств Хрещення та Миропомазання. Далі людина має своїм завданням удосконалюватися у благочесті, та з віком розвивати посаджені у цих Таїнствах зернятка своєї віри. Слід, однак, пам’ятати, що кожен з нас з цього малесенького зернятка може виростити величезне дерево з плодами віри, а може й загубити його. Тому, варто особливо зауважити, що багато надприродних дарувань, реально доступних людині, залежать від неї самої. Бог завжди готовий нам допомагати на нашій дорозі вдосконалення та боговподібнення. Але сам за нас цю роботу Він виконати не може. Це мусимо робити ми самі, маючи вільну волю та всі необхідні для цього засоби.
 |
| Чи можемо ми бути як Апостоли? |
Чи можна знати, хто благодатний, а хто ні?
Сьогодні дуже часто спекулюють на цих поняттях, використовуючи їх навіть там де це недопустимо. Саме слово «благодадать» означає не що інше, як благий (добрий) дарунок Бога – людям. Це дарунок, який нічим заслужити не можливо. Це те, що Господь дає нам просто тому, що Він наш Батько, а ми його діти. Подумаймо, це ж скільки в людей повинно бути зухвальства та ненависті до інших, щоб приписувати собі властивості Божі. Ви напевне не раз чули агітації російських церковників. Багато років поспіль повни не соромлячись людей та не боячись Бога наважуються повторювати, що лише там де вони, перебуває Бог! Тільки вони найкращі та канонічні. Всі ті, хто не з ними – не мають ні благодатних Дарів Святого Духа ні Богоспілкування, ні спасіння душі.Так думати про себе гріховно, і кожен, хто в тому не кається, перебуває в тій самій духовній омані, від якої свого часу загинули фарисеї.
Чи є вміння говорити мовами ознакою особливої благодаті?
Так, але тільки якщо вести мову про історію древньої Церкви. Сходження Святого Духа на апостолів відкрило людям повноту єдності з Богом. З того часу вже ніякі земні умовності не можуть перешкоджати людям пізнавати Бога, зокрема і таке болюче для нас нині мовне питання. Раніше люди не могли пізнати Правдиву Церкву, оскільки апостоли були, в переважній більшості, неграмотні рибалки з околиць Єрусалиму. Але Господь зробив з ловців риб – ловців людей, подарував їм особливу харизму – вміння розмовляти на різних мовах. Звичайно, це було потрібно зовсім не для того, щоб вражати людей. Єдина мета такого дару – практична. Проповідь Євангелії повинна була досягнути усіх народів.
Сьогодні багато релігійних об’єднань спекулюють на цьому факті. Це й не дивно. Той, хто відійшов від Церковної повноти, безперечно, відійшов і від правдивого розуміння Святого Письма, втратив головні християнські орієнтири, а часом і здоровий глузд. Те, чого святі отці радили всіляко уникати, в сучасних сектах, навпаки, все більше пропагується та заохочується. Служіння Богу замінено його імітацією, а відверте біснування вважається за ознаку благодаті.
А так званий «дар мов», або «глосолалія» П’ятидесятників - це штучно викликаний стан психозу, тривала практика якого призводить не лише до хронічних психічних відхилень, але й викликає справжнє біснування. Врешті, глосолалія стає безумовним свідченням одержимості людини нечистими духами. Жодної місіонерської цілі вона не має Сумновідоме явище «глосолалії», - сектантська імітація дару говоріння мовами, є нічим іншим, як наругою над Церквою, глузуванням та насмішкою над апостольським подвигом. До події П’ятидесятниці воно не має жодного стосунку, хіба суперечить їй
Що робити сьогодні тим, хто хоче уподібнитись апостолам у повній мірі?
Потрібно любити Бога більше за себе, і служити Йому більше за служіння цьому світу чи самому собі. Шукати смирення і любові потрібно більше за дари говоріння мовами чи пророкування.
