Невід’ємним елементом усякого богослужіння Православної Церкви, є зачитування або спів вибраних віршів Святого Писання, а також буквальне цитування звідтіля великих, розлогих цитат. Вважається, що за рік Святе Писання прочитується так мінімум – двічі, а окремі частини, як от Псалтир чи фрагменти Євангелія, ще частіше. Кожен християнин, що старанно відвідує храм Божий, навіть неписьменний, може збагнути основи богослів’я лише уважно слідкуючи за тим, що читається та співається у Вівтарі та на клиросі. А нині наша розмова буде про паремії. До речі, існують два варіанта в написанні цього слова. Цілком правильно писати і «паремія» і «паримія», оскільки грецький варіант цього слова ( παροιμία) дає нам таку можливість.
Паремія – (з грецької мови притча, іносказання), вибраний фрагмент із Святого Писання Старого, рідше – Нового Завіту, котрий містить в собі пророцтво про якогось святого чи подію, котра вшановується в той день у Церкві. Паремії читаються під час богослужінь добового кола: на Вечірні, Всенічному бдінні та на особливих молебнях.
Наприклад, в навечір’я Різдва Христового читається паремія – пророцтво з книги пророка Ісаї про народження від Діви Еммануїла, тобто Богочоловіка (7:10-16, 8:1-4, 8-10). З книги пророка Михея читається паремія про те, що Христос народиться в місті Віфлеєм. На свята, призначені Богородиці читається біблійний фрагмент з книги Буття, котрий описує драбину Якова, що була прообразом Самої Діви Марії, яка з’єднала Собою Небо та землю (Бут.28:10-17). На деякі свята, наприклад на день пам’яті святих і першоверховних апостолів Петра та Павла читаються три паремії з Соборного послання апостола Петра (1 Петр.1:3-9,13-19, 2:11-24)
 |
| Що таке паремії, та коли їх читають? |
Число паремій, що читаються в храмі за богослужінням не є постійним. На святковій Вечірні, зазвичай, читають три паремії. На Благовіщеня – п’ять. В навечір’я Різдва Христового – вісім. На Богоявлення – п’ятнадцять. У Велику Суботу – теж п'ятнадцять та одна на Утрені. На будень у Великий піст читається по дві паремії з книг Буття та Притч. На Страсному тижні – з книг Виходу та Іова.
Практично це відбувається наступним чином. Після прокімну, диякон або священик виголошує «Премудрість!», на що читець відповідає «З книги Буття читання!». Священик: «Будьмо уважні!», і далі читець зачитує, власне, саму паремію.
На Вечірній у Велику П’ятницю навпаки - після паремій належить виголошувати прокімен, після чого читається Апостол, Євангеліє та потрійна ектенія. Під час читання Старозавітніх паремій, Царські двері закриваються.
