Страсна седмиця: про СТБ та інші погані слова на три літери

Страсна седмиця — найважливіший час у році, коли кожен християнин — і поганий, і хороший, повинен зупинитись у своєму життєвому марафоні. Зупинитись, і ще раз добре подумати: а куди, власне, я біжу? Заради чого я сьогодні так ревно віддаю усі свої фізичні та духовні сили? Запитаймо себе сьогодні, чи не схожі усі ми, у наших смішних пріоритетах, до
звичайнісіньких самогубців, які мріють усі свої дрібні проблеми обміняти на одну, але набагато більшу?

Весь світ, який нас оточує, — мріє нас спокусити і нас погубити. У ньому сам диявол, через своїх офіційних, та не зовсім офіційних представників, вперто диктує нам кожну дрібницю: куди нам варто ходити, що при цьому там потрібно їсти, а що пити, як потрібно одягатися, що нам читати, що дивитись і яку музику слухати. Багато людей помилково вважають, що явище, яке ми сьогодні називаємо модою — це певна реакція людей, які стали щасливими від того, що користуються тими чи іншими «елітними» та надзвичайно якісними речами.

Насправді мода — це добре спланований інструмент стороннього контролю над людьми. І нехай вона, поки-що, диктує дрібниці: як саме, і яку саме спідню білизну нам одягати, чи якої форми повинні бути окуляри від сонця у «справжнього» чоловіка. Просто ви повинні добре розуміти, що колись обов’язково прийде час, коли для цих зовсім не знайомих вам людей лише частини вашого мозку і половини гаманця виявиться занадто мало. З позиції тверезомислячої людини, всі ці «модні тенденції» виглядають не серйозніше, аніж черговий весняний рецидив, будь-якого пересічного психічно хворого.



Цінність християнства зовсім не у тому, що воно може критикувати. Зовсім ні! Цінність християнства у тому, що лише християнство є Істиною у всій її повноті. А, відповідно, кожна критика з боку Церкви — це завжди здорова, і реальна альтернатива грішному, і насправді, протиприродному світогляду. Для нас, християн, питання людського звільнення від будь-якої залежності надзвичайно важливі і принципові. І перш за все тому, що християнська критика — це критика не заради суперечки, а заради Істини, яка зберігається лише в Церкві. Причому, основне тут зовсім не в тому, що членами Церкви є якісь унікальні або особливі люди, наділені оригінальною знадністю продукувати власні непомильні відповіді, на всі питання людської життєдіяльності. Основне в Церкві те, що там, і лише там, перебуває Життєдайний Христос.

Ось, нещодавно, до мене зателефонував редактор новин з СТБ — одного з ключових українських телеканалів. Вони хотіли зняти якийсь дріб’язковий сюжет зі мною, на традиційну, «висмоктану з пальця» церковну тему. Звісно, розмови «по темі» у нас зовсім не вийшло. Однак десь півгодини ми поговорили про сам канал, і його пріоритети. Я відверто сказав, що не бачу жодної потреби дивитися його сам, і тим більш — ніяк не можу його порекомендувати своїм знайомим. В першу чергу тому, що за останні кілька років я жодного разу не побачив там корисних для душі матеріалів. В мене склалось чітке враження, що СТБ — це канал який має чітку мету — розбестити свого глядача, розгнуздати, зробити його рабом чужих і лукавих псевдоцінностей. І не думайте, що розгнуздати можна лише демонструючи голі тіла, і всі можливі способи безпечного і небезпечного сексу. Якщо ж з таким очевидним злом, як відверта пропаганда порнографії наше сумління ще часом навіть і пробує боротись, то замаскований вплив на нашу підсвідомість через пропагування «модних тенденцій» може знищити не одну невинну душу. До речі, зауважте: може і нищить.

Ви самі бачите, що телевізор вже давно у багатьох сім’ях став повноправним членом. Причому, якщо чоловік з дружиною, а дружина з дітьми можуть між собою цілими днями, тижнями, або й роками майже не спілкуватись, але не дивитись поокремо телевізор, ніхто з них, в переважній своїй більшості, не може. Звісно, є й прекрасні випадки того, як люди навчились контролювати своє життя, та змогли відмовитись від усього того, що немилосердно краде наш безцінний час:
Інтернет, дурні друзі, телебачення, чи спиртне. Та й, врешті, будь-що інше. Однак, такі випадки — це завжди винятки з правил, а не саме правило.

Те, що ми бачимо на СТБ святі отці називали двома староукраїнськими словами: «блуд» і «праздность». Причому, слово «праздность» це зовсім не ледарство у нашому розумінні. У наш час «праздность» — це свідоме та вперте, якесь майже тваринне, бажання розважати себе 24 години на добу, 31 день у місяці. Це нав’язлива ідея цілодобово активно займатись пустими речами, які абсолютно нічого після себе не залишають, окрім осаду спустошення та впертого відчуття, що вас десь обманули. Причому, де конкретно — ви так зрозуміти й досі не можете.

Ви напевне, хочете запитати мене, що поганого в отих «танцях з зірками»? Відповідаю. У танцях, самих по собі, нічого поганого нема. Для підтримання фізичної форми я б і радив усім незалежно від віку і статі час від часу про них згадувати. Однак, коли суто фізична процедура перетворюється на культ, а почуття суперництва змушують одних людей ненавидіти інших — це вже дуже і дуже погано. Такі речі поставлені на конвеєр, з року у рік, з сезону в сезон, помалу, але досить переконливо роблять з людей цинічних і безмірно амбітних істот, які заради того щоб стати «зіркою», ладні нищити життя спочатку собі, а потім і своїм друзям. Причому, з часом ненавидіти один одного будуть не лише учасники програми, але й глядачі, абсолютно незнайомі з ними. Я вже не буду говорити про інші популярні шоу, суть яких зводиться до банального звідництва — люди, які не вміли дати собі раду в житті протягом кількох років, сподіваються за час телеефіру нарешті знайти собі свою половинку. Яке ж це безумство!

А ще, як мінімум, чверть усього телеефіру складає нав’язлива і цинічна реклама. В особливо витончених випадках короткі ролики повторюються кілька разів поспіль. Це найбільш очевидний показник того, як насправді ставляться до глядачів самі власники каналів. Вони справедливо і чесно вважають нас тупими. Хрестоматійним прикладом цинічності рекламістів для мене була фраза з реклами «Ретони» — пральної машини нового покоління, здатної «випрати будь-яку кількість білизни, у будь-якій кількості води». Подумайте лише, що це означає! Та й тепер, перша реклама, що спадає на думку — реклама ліків! «Ви курите? Вам допоможе Атма».

Хто не пригадує, то скажу, що в цій рекламі зовсім не пропонується звільнитись тютюнозалежній людині від цієї згубної пристрасті. Натомість, згадані у рекламі дорогоцінні ліки будуть кожному курцеві полегшувати його плачевний стан. Кому потрібен здоровий чоловік? Та нікому! А залежний від цигарок, він ще скільки буде жити, буде фінансувати усі забаганки власників тютюнових фабрик. Більше того, з якогось моменту йому обов’язково будуть потрібні і ліки, за які також треба буде платити. Все просто і очевидно. Їм усім просто потрібні ваші гроші. А ви були достатньо дурними, щоб не розуміти цього. Ну, а чи здорові ви самі, чи вас щось болить — нікому не цікаво.

Наважусь підкреслити, що сам я не мракобіс, і не ханжа. В мене дома також стоїть телевізор, і навіть час від часу він буває використаний за призначенням. Саме тому, я вважаю своїм прямим обов’язком попередити усіх, у кого він теж є. Бережіть очі, а ще більше бережіть свою душу. Той, хто не хоче зробити вас розумнішим, безсумнівно мріє ще на власні очі побачити вашу тупість. Однак спочатку — ваша черга дивитись на них.

«Танці з зірками», «Битви екстрасенсів», «Танцюють всі», «Давай одружимось», «Зіркове життя», «Містичні історії», «Холостяк»: вашій увазі цілодобово пропонується широкий спектр товарів, які створені спеціально для того, щоб розважати і веселити вас, не даючи можливості думати і духовно розвиватись. Я вже не кажу про молитву, та читання Святого Письма. Коли б ви не увімкнули пульт свого «ящика» — для вас завжди є чергова порція надзвичайно смачно приготовленої отрути для душі.

Існує древнє церковне передання, про те, що святий і праведний Лазар Четверодневний, чоловік якого воскресив Спаситель на четвертий день після його смерті, по цьому ще жив біля 30-ти років на Кіпрі, служачи Церкві Христовій у сані єпископа. Так от, як свідчать нам ранні християни, після свого воскресіння і повернення до життя, Лазар більше ніколи не сміявся і не веселився… Його зустріч з Вічністю лицем до лиця, назавжди залишила нічим не виведений відбиток на Лазаревій душі: він зрозумів на власному досвіді цінність людського життя, та основне — його справжню мету. Він побачив на власні очі, та зрозумів всю дурість пустих розваг цього світу.

Дай Бог і нам з вами побачити та зрозуміти справжню мету власного життя вже тепер, у ці дні Страсного тижня. Усього через один ефір вашої улюбленої телепередачі до Пасхи… У ці дні Христос помирає за нас, щоб ми могли жити вічно. А на що здатні ми з вами, щоб бути гідними цієї жертви? То, може, й справді, давайте вимкнемо свій телевізор просто зараз?.. Чи це для вас все ж не під силу?.. P.S. Якщо ви уважно читали цей текст, сподіваюсь вам ясно зрозуміло, що у статті абревіатура СТБ — може бути замінена на будь-яку іншу. З майже 800 каналів доступного мені супутникового телебачення набереться лише з десяток, які б я міг запропонувати своїм дітям. Без насильства, немотивованої агресії навіть у мультиках, без розпусти і культу багатства і всього іншого шкідливого намулу. Очевидно, що вже дуже скоро, люди будуть платити гроші лише за те, щоб їх нарешті залишили у спокої у рідній домівці. Передбачаю, що моїм улюбленими каналом буде канал — «Тиша». І за нього треба буде платити найбільше.

За матеріалами інтернет-видання “Українське Слово” 

 
Євген Заплетнюк © 2010-13 | Матеріали сайту можна використовувати з посиланням на джерело.