соборі Різдва Христового. Після богослужіння єпископат, священство та миряни вітали свого Першоієрарха з тезоіменитством, а Предстоятель, в свою чергу, звернувся з подячним словом до усіх присутніх.
Серед багатьох інших, від імені Місіонерського відділу Патріархії УАПЦ, вітальний адрес Предстоятелю зачитав його Голова – митрофорний протоієрей Євген Заплетнюк. У редакції «Автокефалії» уже є можливість ознайомити своїх відвідувачів з повним текстом привітання. Більш детальну інформацію про святкування тезоіменитства Предстоятеля УАПЦ на нашому сайті буде опубліковано згодом. Слідкуйте за оновленнями.
ВІТАЛЬНИЙ АДРЕС БЛАЖЕННІЙШОМУ МЕФОДІЮ, МИТРОПОЛИТУ КИЇВСЬКОМУ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ, ПЕРШОІЄРАРХУ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ З НАГОДИ ДНЯ ТЕЗОІМЕНИТСТВА 24 ТРАВНЯ 2011 РОКУ БОЖОГО
Ваше Блаженство, Високопреосвященні і Преосвященній Владики, Високопреподобні і Преподобні отці, дорогі браття і сестри!
Сьогодні Милістю Божою, та заступництвом святих Рівноапостольних отців наших – Кирила та Мефодія, Учителів слов’янських, цей древній і величний храм Різдва Христового об’єднав на спільній молитві представників більшості єпархій нашої Української Автокефальної Православної Церкви.
Привітати свого Духовного Батька сьогодні до нас приїхали люди з різних кінців України, а ті хто не зміг бути присутнім з нами особисто, іншими доступними способами – хто телефоном, хто телеграмами, а хто і Інтернетом засвідчували свою повагу, та любов до Блаженнійшого владики Мефодія – Першоієрарха нашої святої Церкви, нашого Святителя, та Духовного наставника кількох мільйонів православних християн, та сотень священнослужителів.
Сьогодні ми всі об’єднані такими духовними почуттями, які не можливо передати обмеженою людською мовою. Тому, що ми зібрались ні не через якийсь страх перед своїм начальником, чи тим більше – не через підлабузництво, як це відомо, буває поширено в інших «церквах». Ми зібрались лише за велінням своїх сердець, щоб тут, перед Святим Престолом, вознести свої молитви за нашого Архипастиря, який своєю турботою та молитвами з року в рік керує Церковним кораблем, своїм святими молитвами покриваючи всі наші недоліки, ведучи нашу Святу Церкву до єдиної мети – зцілення та спасіння людських душ.
Здавалося, що буквально учора, ми відзначили ваше тезоіменитство. Але ж ні! З того часу промайнув цілий рік великої благості Господньої. І цей рік з погляду вічності, звісно, зовсім ніщо. Однак, для кожного чесного і вдячного християнина – це 365 днів важкої, і безперервної праці Вашого Блаженства на винограднику Божому. Без права на відпочинок, і без жодної уваги на стан здоров’я, чи всі інші можливості. Дуже часто від вас як Предстоятеля вимагають занадто багато, при цьому навіть не поцікавившись – чи є у нашої Церкви достатні для цього засоби і можливості. Часто від вас вимагають щось, чого жодний інший архієрей на вашому місці не зумів би зробити. Але ви щиро працюєте, і робите це бездоганно, і з найбільшою користю для Церкви Божої.
Навіть за цей рік під вашим Предстоятельством у нашій Церкві відбулося багато важливих подій, які явно засвідчили перед всім світом про те, що наша спільнота є і повноцінною частиною українського суспільства, і повноправним партнером Вселенського Православ’я на шляху до Єдиної Помісної Православної Церкви.
Тепер Українська Автокефальна Православна Церква має чітко визначений вектор своїх пріоритетів, та й прогнозованого свого розвитку у майбутньому. Останні програмові документи Предстоятеля та кількох останніх Архієрейських соборів УАПЦ, однозначно його презентують всьому світу. Сьогодні ніхто вже не може нам дорікнути, що ми, мовляв, йдемо не знати куди, і ще й невідомо куди ведемо за собою сотні наших парафій.
Ми добре знаємо та усвідомлюємо свої ключові пріоритети: це остаточне унормування нашого канонічного статусу, та Єдина Помісна Православна Церква в Україні. В цьому об’єктивна і якісна характеристика всього Предстоятельства Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Мефодія. На жаль, очевидною проблемою першого десятиліття відродження нашої Церкви було саме це – наші пастирі та архіпастирі не мали єдиного погляду на те, з чого саме нам почати будівництво рідної Церкви. Тож, замість того, щоб заради однієї спільної мети, злагоджено і «єдиним серцем» працювати задля найважливішого результату, і користі всієї Церкви, багато хто будував власні «автокефалії в автокефалії» шукаючи лише свого зиску. Справедлива історія Церкви ще раніше Суду Божого показала наскільки низькими і цинічними були їхні мрії, і куди, врешті, і вони їх завели.
А сьогодні наша Церква – це п’ятнадцять архієреїв та кілька тисяч пастирів, що ревно служать Богу та своєму народу, під мудрим духовним керівництвом нині тезоіменитого владики митрополита Мефодія. Відкриваються нові єпархії, збільшується єпископат та священство, оживає чернече життя. Йдуть процеси для покращення духовної освіти та видавничої діяльності. Відроджується забутий досвід місіонерського служіння. І все це – під пильним доглядом, або ж з ініціативи самого Предстоятеля.
У короткому слові і не перелічити всіх тих добрих справ, якими опікується нині наш перший серед інших Архипастир. То ж ми всі бажаємо Його Блаженству помноження від Господа сил, для несення цього непростого хреста. Бо багато вже зроблено, але ще більше роботи по утвердженню святого Православ’я чекає ще усіх нас попереду.
За десять років Вашого Предстоятельства, усі вірні нашої Церкви переконались у тому, що Ви є на своєму місці, і свого часу були на своє високе становище обрані не лише Помісним собором УАПЦ, але Самим Пастиреначальником Христом. Ми завжди молимось, щоб Господь продовжив вам життя і вік, і обдаровував вас душевним і тілесним здоров’ям. Тому, що це потрібно не лише вам особисто – але й усім нам – вашим спів служителям, та духовним дітям.
Дорогий Владико! Сьогоднішнє свято – це свято не лише особисто Вашого Блаженства, але й усієї Повноти Української Автокефальної Православної Церкви. Це свято нашої духовної єдності, та свідчення нашої однодушності у вірі та переконаннях. Тож нехай покров Пресвятої Владичиці нашої Бородиці, перед Чудотворним образом Якої ми молилися, і надалі через Ваше Блаженство, посилає свою Благодать на усіх нас, на весь український народ Божий.
Просимо у вас Святительських молитов, і як завжди, щирого і люблячого батьківського і архіпастирського благословення.
Іспола еті Деспота! На многії літа Блаженнійший Владико.
м. Тернопіль, Кафедральний собор Різдва Христового,
24 травня 2011 року, Свв. Рівноапостольних Кирила і Мефодія.
