Подробиці Архиєрейського Собору УАПЦ

Як раніше вже повідомляла Прес-служба Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, цими днями, а саме, у п’ятницю 23 вересня 2011 року, в приміщенні Патріархії УАПЦ м.Києва, під головуванням Блаженнійшого Мефодія, митрополита Київського і всієї України, Першоієрарха УАПЦ, відбулося чергове засідання
Архиєрейського Собору УАПЦ, на який були запрошені усі чинні архиєреї Української Автокефальної Православної Церкви. Розповісти про деталі проведення Собору ми попросили Голову місіонерського відділу Патріархії УАПЦ, митрофорного протоієрея Євгена Заплетнюка.

« – Перш за все варто підкреслити, що останнє засідання Архиєрейського Собору нашої Святої Церкви було плановим. Кілька разів у році єпископат УАПЦ збирається на свої засідання для того, щоб обговорити «соборним розумом» всі актуальні питання життєдіяльності нашої великої Християнської родини – Святої Української Автокефальної Православної Церкви. Зазвичай, підставою скликання такого Собору служить певний важливий привід, який, до слова, систематично з’являється у житті Церкви. І очевидно, що відповідно «типового» розпорядку будь-якого Собору, серед питань, які уповноважені розгадати на соборі були і більш важливі, і менш важливі – поточні.

Після молитви, Собор розпочався доповіддю Предстоятеля УАПЦ, Блаженнійшого Мефодія, митрополита Київського і всієї України про загальний стан УАПЦ, а також необхідність активізації місії Української Автокефальної Православної Церкви в регіонах. То ж першою своєю постановою Собор доручив Патріархії УАПЦ пошук кандидатів в єпископський сан, для пожвавлення присутності нашої Церкви, і активізації місії УАПЦ. Це надзвичайно важливе та перспективне рішення наших ієрархів.

Однак, ключовим питанням, яке було розглянуте Преосвященними Владиками на засіданні цього Собору, стало питання відновлення діалогу про об’єднання з Українською Православною Церквою Київського Патріархату.

Того дня Архиєрейський Собор заслухав доповідь Блаженнійшого Мефодія, митрополита Київського і всієї України, про проведену за сприяння Президента України (2005-2010 рр.) Віктора Ющенка зустріч 14 вересня 2011 року, з Предстоятелем УПЦ Київського Патріархату, патріархом Київським і всієї України-Руси Філаретом, у справі відновлення між церковного діалогу. Де за підсумками зустрічі було складено спільну заяву двох Предстоятелів.

Архиєрейський Собор УАПЦ схвалив запропоновану ініціативу Предстоятелів як актуальну, і як таку, що цілком відповідає вимогам сучасного церковного життя, продовжує і відроджує започатковану, ще десять років тому, у 2001 році Константинопольську подібну ініціативу українських ієрархів. А тому, Собор прийняв рішення поновити діалог, з метою відновлення Церковної єдності в Україні.

Для ведення переговорного процесу з УПЦ Київського Патріархату, було створено комісію у складі наступних архиєреїв УАПЦ: Високопреосвященних Владик-митрополитів : Івано-Франківського та Галицького Андрія (Голова комісії), Львівського Макарія, Преосвященних єпископів : Житомирського і Подільського Володимира, Вишгородського і Подільського Володимира, Львівського і Самбірського Іоана.

Разом з тим, Архиєрейський Собором було прийняте рішення шанобливо довести до відома Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета та Священного Синоду цієї Церкви чітку позицію Української Автокефальної Православної Церкви щодо відновлення єдності Українського Православ’я. Зокрема, тоді ж одразу було озвучено низку принципових для УАПЦ зауваг. Зокрема:

1. Об’єднання Української Церкви має відбуватися на чіткій канонічні основі, з відома та схвалення Вселенського Патріархату, який згідно історичної точки зору є Матір’ю – Церквою для давньої Київської Митрополії.

2. Оскільки УАПЦ з особливою канонічною шаною ставиться до Вселенського Патріархату ( що відображено у її Статуті, та документах Помісних та Архиєрейських Соборів ), то передумовою об’єднання повинна стати відмова УПЦ Київського Патріархату від необґрунтованої критики Вселенського Патріархату, а також абсолютна відмова від молитовного спілкування з церковними спільнотами, альтернативними до вселенського Православ’я.

3. Корисними для Церковного життя України є залучення до переговорного та об’єднавчих процесів також і Української Православної Церкви, більшість єпископату якої, на чолі зі своїм Предстоятелем, бажає подолання наслідків розділення і церковної кризи в Україні, та унормування канонічного становища Церкви в Україні.

4. Модель відновлення єдності Православної Церкви в Україні, зокрема, відновлення євхаристійного спілкування між Українською Автокефальною Православною Церквою і Главою та єпископатом УПЦ Київського Патріархату має відповідати канонічній традиції Православної Церкви, та повинна мати компромісний характер, тобто не вести до механічного «поглинання» однієї юрисдикції іншою. Вона також має передбачати збереження канонічних органів Української Автокефальної Православної Церкви, зокрема її Предстоятеля та Архиєрейського Собору, на період становлення церковних структур об’єднаної Церкви, уже з подальшим утворенням єдиної церковної структури.

5. Архиєрейський Собор УАПЦ також засвідчив, що однією з проблем, на шляху повної канонічної єдності між Українською Автокефальною Православною Церковою та Патріархом Київським і всієї Руси-України є канонічне становище дійсного Предстоятеля УПЦ Київського Патріархату, що вимагає додаткового канонічного дослідження як з боку УАПЦ, так і з боку Вселенської Патріархії.

Окремим пунктом єпископат УАПЦ закликав ввірену йому паству до помноження своїх молитов до Господа, за лікування трагічного розділення, та якнайшвидшого відновлення церковної єдності.

Окрім цього, архиєреї обговорили й інші питання життєдіяльності Української Автокефальної Православної Церкви. Зокрема, було підняте питання про необхідність відзначення 90-річчя заснування УАПЦ, та необхідність фінансової підтримки цієї акції єпархіями.

Також, Комісія з канонізації святих розглянула низку пропозицій, озвучених Преосвященним Іоаном, єпископом Львівським і Самбірським щодо ймовірних кандидатів до канонізації в нашій Церкві. Зокрема, Владика Іоан запропонував почати дослідження матеріалів у справах канонізації православних подвижників останніх часів : у чині сповідників-страстотерпців – Святійшого Патріарха Київського і всієї України Володимира (Романюка) та митрополита Вініпегу та всієї Канади, Блаженнійшого Іларіона (Огієнка). Окремими постановками було визначено утворити спеціальну Комісію для вивчення життя і служіння Святійшого Патріарха Володимира (Романюка), а також, свідчень про благодатну Божу допомогу, після молитовних звернень до покійного.

Архиєрейський Собор УАПЦ також постановив утворити Комісію для вивчення життя та діянь Блаженнійшого Митрополита Вінніпегу та всієї Канади Іларіона (Огієнка), та благословив Комісії співпрацювати у цій справі з Українською Православної Церквою Канади, на канонічній території якої відбував своє служіння Першосвятитель.

На прохання Преосвященного Іоана, єпископа Львіського і Самбірського, Архиєрейський Собор благословив заснування монастиря на базі громади УАПЦ в честь новопрославленого святого благовірного князя Петра (Конашевича-Сагайдачного). Також, Освячений Собор благословив заснування Свято-Введенського чоловічого монастиря УАПЦ у селі Чуква, Самбірського благочиння Львівської області.

У відповідь на доповідь Преосвященного Володимира, єпископа Вишгородського і Подільського, про потребу загальноцерковного відзначення 20-тої річниці з дня упокоєння Святійшого Патріарха Київського і всієї України Мстислава (Скрипника), Архиєрейський Собор благословив утворити відповідний організаційний комітет при Патріархії УАПЦ.

Загалом, Архиєрейський Собор відбувся у робочій атмосфері, плідно та конструктивно, а прийняті постанови мають на меті допомогти кращій діяльності нашої Церкви, та ще раз засвідчити її найважливішу – спасительну місію. Нехай Всесильний Господь допомагає нашому Предстоятелю, та всім ієрархам, духовенству, якомога швидше втілити усе нами заплановане, для духовної користі Рідної Церкви та України».

Коментар підготував диякон Миколай Катрич
Хмельницька єпархія УАПЦ.