економічний університет, Тернопільський національний педагогічний університет, Науково-дослідний центр з питань дослідження героїчного минулого українського народу.
Серед інших учасників, в розмові взяли участь головуючий та модератор - Петро Гоч – заступник голови Тернопільської облдержадміністрації, Олег Боберський - заступник голови обласної ради, Василь Турецький – керівник Всеукраїнського штабу «Референдум-91», Андрій Клим – голова обласного осередку Всеукраїнського об’єднання ветеранів, Володимир Старка – керівник науково-дослідного центру з дослідження проблем героїчного минулого українського народу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Тернопільської облдержадміністрації, кандидат історичних наук, доцент, Ігор Кульчицький – начальник головного управління з питань внутрішньої політики, національностей, релігій, преси та інформації Тернопільської ОДА.
На запрошення організаторів, у роботі круглого столу взяв участь, та мав виступ перед присутніми митр.прот.Євген Заплетнюк, кандидат богослов’я, Голова Місіонерського відділу Патріархії Української Автокефальної Православної Церкви.
Під час дискусій, учасники мали можливість обговорити питання історіософії Всеукраїнського референдуму 1991 року. Зокрема, організаторами були заявлені до обговорення кілька тем : «Хід, організація, проведення та підсумки референдуму 1 грудня 1991 року», «Роль громадськості у підготовці, проведенні та втіленні в життя результатів Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року», «Референдум 1 грудня 1991 року як чільний етап українського державотворення», «Значення проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, як крок до формування та утвердження в Україні громадського суспільства».
У своєму виступі прот.Євген Заплетнюк звернув увагу учасників на те, що незалежність України це не стільки людський акт, як безпосереднє втручання Бога у долю нашого народу. Оскільки комуністична безбожна влада мала метою винищити людську віру в Господа будь-якими засобами, то саме для відродження людської душі і потрібні були кардинальні політичні зміни. Однак, Господь хотів, і зараз хоче, від нашого народу не лише розуміння важливості проголошення державної незалежності, але сумлінної праці задля щоденного утвердження цієї незалежності.
Посаджене 1 грудня 1991 року зернятко самостійності України треба було старанно оберігати і пророщувати, щоб за двадцять років уже з радістю і душевним спокоєм насолоджуватися її плодами. На жаль, не так сталось, як гадалось. Питання духовності остаточно вирішене так і не було. Україна і досі розривається поміж Росією та Італією, Америкою та Туреччиною, Польщею та Румунією. Нині українці заскочені неймовірною кількістю християнських і нехристиянських релігійних об’єднань, течій та сект. Усі вони видають себе за Істину в останній інстанції. Але хіба, буває так багато «істин»?
Підсумком виступу Голови місіонерського відділу Патріархії УАПЦ став заклик до об’єднання усіх українців біля єдиної та рідної Помісної Автокефальної Православної Церкви, задля якої, власне, Господь і дарував нам незалежність. «Мати незалежність це не гріх, і не благочестя. Це лише засіб для кращих умов нашому народу отримати власне спасіння душі. Якщо ми досі цим шансом не скористалися – наша державна незалежність знову може стати під загрозою, оскільки референдумом люди звільнились лише від фізичного поневолення, все одно залишаючись при цьому духовними рабами».
Засідання круглого столу пройшло у дружній і діловій атмосфері, де не дивлячись на різні політичні, релігійні уподобання учасників, усі присутні засвідчили однодумність у розумінні важливості Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, як глобальної історичної події, що реально змінила життя мільйонам українцям. Будемо молити Всемилостивого Бога, щоб повсякчас допомагав нам на наших життєвих дорогах, у розбудові Незалежної Церкви в Незалежній державі.
Прес-служба Тернопільської єпархії УАПЦ / Uaoc.Net
