Увазі всіх високошановних та особливоповажних відвідувачів цього чудового сайту пропоную текст, який завтра з’явиться (напевне, зі значними змінами) у газеті «20 хвилин». Матеріал готувала журналістка Світлана Гривас. Відповідав - я. А читати це все долею визначено вам. Соррі :)
Нагадайте, будь ласка, що таке Великий піст і для чого він?
- Великий піст – це такий період в житті Церкви, коли віруючі особливими духовними практиками закликають на себе спасаючу благодать Божу. Утримуючись від звичних нам речей : розваг, задоволень та зайвої їжі ми не лише зможемо загартувати свою волю, але й, що головніше, - маємо шанс зцілити свої душі від безлічі реальних хвороб. У розмові про гріх дуже важливо наголосити, що гріх це не стільки юридична провина, скільки медичний і церковний термін. Гріх – це хвороба душі. З року в рік ми багато трудимось, шукаючи користі і насолоди для тіла, а от в час посту у нас є нагода бодай на кілька днів подумати про вічність і власні стосунки з Богом. Тут, звичайно, треба підкреслити, що Великим цей піст названо не через його тривалість, але через величезне значення для нашого духовного зцілення та спасіння. Цього року він триває з 27 лютого по 14 квітня включно.
Чим відрізняється Великий піст від Петрівки, Успенського і Різдвяного?
Жодної різниці по-суті між постами немає. Всякий піст - це час, коли віруючі об’єднуючись навколо Церкви разом працюють над власним духовним здоров’ям. А от Церква - єдина хто нам в цьому і може і хоче допомогти. Якщо ми дозволимо Їй це – у нас з вами буде шанс вилікуватись, і наблизитись до Бога. Якщо ні – все буде так само, як було все наше свідоме життя : ми жили не знати заради чого і навіщо. За час посту нам потрібно реально змінитись. Причому змінитись настільки, щоб оцю нашу зміну реально відчули не тільки ми, але і всі ті, хто навколо нас. Чи думали ви раніше про те, які найчастіше настрої панують серед постуючих людей? Зазвичай більшість людей які вирішили «публічно постити» будують у власній уяві кольорові замки власної праведності лише від того, що не з’їли кусочок ковбаски. Це дуже сумне явище. Чому? Тому, що піст подарований нам саме для того, щоб ми якраз і побороли у собі ці «замки» безпідставної гордині, егоїзму та марнославства. В такому випадку варто переглянути своє відношення не лише до посту як такого, але й до самих себе. Швидше за все, ми не тільки у пості, але й у власному житті не вміємо правильно розставляти основні пріоритети.
Кому дають «послаблення» під час Великого посту?
Хіба мертвим :) Справа в тому, що піст це не лише утримання в їжі. Ми, звісно, починаємо свій піст саме з приборкання власного шлунку, але це лише початок основної роботи над собою. Зазвичай деякі модерністські церкви (в т.ч. і католицька) придумують цілий ряд послаблень і винятків для тих, кому фізично складно постити з уваги на здоров’я. Очевидно, в такий список входять діти і старші люди, вагітні жінки, і люди які займаються важкою працею. Я б тут міг лиш зазначити, що це все одно не послаблення посту як такого, а послаблення лише однієї з його складових - гастрономічної. В той же час, і вагітні, і хворі, і діти мають «надолужити» втрачену цілісність посту іншими, цілком доступними для них способами : молитвою, духовним читанням, милостинею чи іншими добрими справами.
Що саме потрібно виключити з раціону на час посту?
Нам потрібно виключити з власного раціону всякий свій гріх : ненависть, скупість, неуважність, лінь, гординю, лицемірство, блуд, заздрість. Цей список можна продовжувати і далі. Бог хоче, щоб ми з людиноподібних тварин врешті стали богоподібними людьми. І для цього використали усі доступні способи. Суть нашого утримання в їжі полягає саме у тому, що без приборкання тіла, ми ніколи не зможемо приборкати душу. Якщо ми до цього часу уявляли себе праведниками, на молитви яких Бог просто змушений відповідати, то тепер, зустрівшись із власним безсиллям перед простою канапкою, маємо хоча б щось зрозуміти. Лише у подібних випробуваннях ми можемо переконатись у своїх немочах. Без Бога ми ніхто і ніщо.
Яких ще «Табу» потрібно дотримуватись у цей час?
Насправді, це дуже невірне розуміння посту. Божі та Церковні Заповіді – зовсім не є складною системою заборон і табу для нашого кращого пригноблення Господом. Божі Заповіді - це конкретні поради люблячого Отця дітям, що можуть охоронити від багатьох жахливих помилок у житті. Бог хоче нашого щастя, тобто ціломудрія – мудрої цілісності. Піст, в тому числі і Великий піст, – саме і є засобом досягнення такого стану. Щоб дотриматися посту потрібно не просто нічого не їсти. Потрібно змінити для себе звичний порядок речей : стати уважним до чоловіка чи дружини, почати чистити зуби і робити зарядку, врешті, почати вітатися з сусідом, перестати красти на роботі, та жерти на ніч, кинути палити, знайти свій молитовник чи видалитись з соціальних мереж. Не бійтеся святості. Вона вам не загрожує. Для багатьох з нас вершиною нашого духовного досвіду може стати елементарна порядність та вміння нормально себе вести між людьми. Сьогодні навіть порядність – страшний дефіцит. Тому для всіх хто хоче постити по-християнськи, а не фарисейськи, можу побажати тільки одного : більше критичного ставлення до себе, і більше любові до ближніх. Лиш тоді у нас все вийде.
Митрофорний протоієрей Євген Заплетнюк,
к.б.н. Голова місіонерського відділу Патріархії УАПЦ.
