Про себе та дружбу з владикою Нестором

У Тернопільському центрі комунікацій протоієрей Євген Заплетнюк розповів про дружбу з владикою Нестором. Виявляється, що прихильники різних церков – УАПЦ і УПЦ КП — дружать уже багато років. До 2006 року обидва працювали у Патріархії УПЦ КП.   З владикою Нестором ми разом працювали в Києві, - розповідає Євген Заплетнюк.   Я — в прес-службі, Нестор був секретарем патріарха Філарета. Однак історія мого служіння в УПЦ КП мала цікавий фінал. 

Розповім один епізод середини 2006 року. Якось на електронну пошту Патріархії надійшов анонімний лист  із списком усіх архиєреїв та приписаними їм вадами. Чимало звинувачень на  адресу єпископів були правдиві, хоча більшість із написаного залишалося лише хворобливою фантазією автора. А оскільки всім, хто мене знав, було чудово відоме моє вільнодумство, то першим, кого звинуватили у «бунті на кораблі», був я. Патріарху Філарету тоді особливо виразно здалося, що той лист написав саме я і в ньому він  навіть умудрився побачити  «мій стиль» письма.

Чути подібні звинувачення на свою адресу було особливо неприємно мені ще й тому, що в тому списку були люди, яких я досі ціную і люблю. Той, хто склав тоді таку маячню, в певному сенсі не лише «підставив», але й образив мене. Уже через кілька місяців усі зрозуміли,  що той лист писав не я. Коли Філарету надійшов черговий лист від того ж автора, я вже жив у Тернополі. Зміст нового листа свідчив, що його міг написати лише той, хто й досі перебував в оточенні Патріарха! Сьогодні лише сміюся з цього всього і щиро дякую Богу за те, що так промислительно попіклувався про мене, вирятувавши з того пекла під  церковною вивіскою. 

Так завершилася кар’єра протоієрея у УПЦ КП — він перейшов до УАПЦ. Що стосується владики Іова, то протоієрей Євген вважає, що з архієпископом можна було поступити лояльніше. 

 - Коли сталася проблема з владикою Іовом, то мене в першу чергу вразив масовий цинізм людей, - каже Євген Заплетнюк. — Священнослужителям Тернопільсько-Кременецької єпархії УПЦ КП запропонували конкретний вибір : залишитися на боці слабшого, заступитися за свого духовного батька чи перейти до значно сильнішої більшості. Ті самі люди, які раніше переконували мене в тому, який чудовий у них архіпастир, нині з тією самою ревністю звинувачують його у всіх смертних гріхах. Цікаво, коли саме вони брехали : у минулому чи тепер? 



Владика Іов двадцять років поставляв їх в диякони та священики, кожному з них давав парафії, грамоти та нагороди. Цікаво, як тепер вони зможуть проповідувати людям про любов до власних батьків, якщо самі так цинічно зрадили свого батька? Чи вони й справді вважають владику пияком? А хіба вони з ним ніколи не пили? Гріх хама ще ніхто не відміняв.

Мені пригадалися міркування аналогічного ґатунку щодо відомої історії про Оксану Макар. Багато хто тоді цілком щиро писав, що вона заслуговує на найгірше, оскільки була проституткою. Вважайте мене тут смердючим консерватором, але на мій погляд, навіть повій убивати не варто. Якщо гріх пияцтва, як і всякий гріх, — це хвороба, то чому у таких винятково ідеальних та розумних особистостей не знайшлося адекватного способу вирішити питання владики Іова, не глумлячись над ним? Переконаний, що існувало безліч розумних та виважених способів вирішити питання добробуту Тернопільської єпархії УПЦ КП, не знущаючись над архиєреєм. Очевидно, що питання усунення владики Іова – це не проста «чистка рядів», а спецзамовлення. Дуже скоро ми дізнаємося, чиїх рук це справа.

 Що стосується рукопокладання у єпископи Нестора в молодому віці, то для нього це теж було несподіванкою. 

—  Коли владика Нестор був ще ігуменом, то навіть і не міг подумати, що його поставлять у єпископи швидше від старших за віком ченців, - додає Євгеній Заплетнюк.

— Не кожен чернець може стати архиєреєм навіть у такій Церкві, де ченців дуже мало. Однак для Нестора служіння Церкві було важливішим, ніж думка оточуючих. Просто у нього такий стиль життя, що без жодних обговорень погодився на цей шлях. Він віддавна смиренно виконував все те, що йому велів патріарх Філарет. Таку ж характеристику можна дати і нинішньому служінню архієпископа Нестора. Кажу відверто, я б не зміг  так зробити. Можливо тому я й досі протоієрей, а він вже архієпископ. Кожен обирає те, що ближче до душі.


 
Євген Заплетнюк © 2010-13 | Матеріали сайту можна використовувати з посиланням на джерело.