Чи має право священик агітувати парафіян?

- Чи має право священик агітувати парафіян за конкретних кандидатів у депутати? Чому? - Жоден священнослужитель не має права у храмі займатись справами, які не стосуються священнодійств. Церква - це не спортзал, не політичний майданчик і тим більш, - не місце відбілювання брудних грошей. Храм Божий – це Небо на землі, місце зустрічі Бога з людьми. Нашу нещасну Церкву дійсно, дуже часто вплутують у різні політичні афери заради чийогось зиску. 

В такому випадку хотів би нагадати, що це є не гріх Церкви, але гріх проти Церкви тієї особи, що цим займається. Церква ніколи не благословляла участь священнослужителів у політичних перегонах, чи то висуваючи свою кандидатуру, чи то підтримуючи когось іншого. Це не справа Церкви взагалі. Можна в певному сенсі навіть протиставити служіння Христу, та духу цього світу - політиці. В ідеалі вона мала б служити інтересам усіх людей. А насправді виходить так, що політика служить лише обраним.

Фінальна версія в гезеті

Чому всі так хочуть стати депутатами? А тому, що всі потребують легкої наживи, а багаті ще й недоторканості та безлічі пільг. Вся проблема лише в тому, що стати депутатом не дуже просто – «святе місце порожнім не буває». А оскільки Церква нині все ще залишається єдиним безумовним авторитетом, то не один з кандидатів включає Її у власний бізнес-план. Церква – це структура, відділена від держави. Отже, як би не сприймали в народі багатства кліру, переважно вони суттєво перебільшені. Відтак, завжди голодні та соціально незахищені отці дуже часто не мають сили побороти спокусу легкого підробітку. Це можна осуджувати, але й можна зрозуміти.  

- Чи передбачені якісь санкції у випадку такої агітації? Можливо, були якісь такі випадки? Формально, такі покарання мали б бути. Одна на практиці дуже часто все це отцям-політиканам таки сходить з рук. Подумайте самі : хто буде карати людину, яка знайшла гроші для побудови храму, придбання церковної утварі чи чогось подібного? Тому звісно, що випадки «співпраці» духовенства та політиків були, є, і ще будуть до того часу, доки фінанси будуть вартувати людям більше ніж стосунки з Богом та чиста совість. 

Навести конкретні випадки? Та нині весь Інтернет наповнений новинами про те, як отці агітують за того чи іншого кандидата. Звісно, це сором Церкви і наша спільна біда. Тож ще раз повторю, не дивно, що отці бідні. Дивно, що так легко продаються. Впевнений у тому, що більшість людей Церкви все чудово розуміють, і не спішать засуджувати. І сам я тут не суддя. Бог бачить хто в яких умовах живе і чи дійсно їм настільки вже потрібні гроші, щоб бруднити ними власну совість.  

Перш ніж осуджувати, потрібно надати священикам такі умови, щоб вони знали собі ціну і поважали власну гідність. Повірте, що блазнями йдуть працювати не від доброго життя.

Комент для улюбленого "Експресу"