З погляду православної антропології нещодавній Іспанський скандал-курйоз з жіночкою, яка вирішила власноруч реставрувати ікону Спасителя XIX століття та жахливо її при цьому спотворила, виглядає досить правдиво й чесно. То ж, які б відчуття та емоції не викликала сьогодні у вас ця літня пані, все одно кожен з нас подібний на неї в чомусь дуже важливому. Ми так само, як і вона, ведемо себе надзвичайно «відповідально» і фанатично у стосунках з Богом.
Ми чомусь сподіваємося та віримо у власний розум та неабиякі особисті можливості. Не лише у елементарних речах, але навіть і в найважливіших. Зазвичай нам навіть не обов’язково звертатись до професіоналів у стосунках з Христом – ми самі є найбільшими професіоналами, здатні навчити життя навіть незнайомих нам раніше людей. Ну, кого ж запитаємо, як нам жити? Всі Святі вже на небесах, усі попи - грішні і тупі, а духоносних старців уже давним-давно немає в живих. Тож єдине тут правильне рішення – віра у себе та власні сили. А чом би й ні? Зробимо все самі та без підказок! Очистимо помутнілий Лик Христа!
Правда життя полягає у тому, що закінчується наша історія так само сумно, як і у відомої нині на увесь світ вісімдесятилітньої пані Сесілії Хіменес. За добрими та альтруїстичними намірами відкривається очевидний факт : своїми вчинками ми не менш реально спотворюємо найсвятіший і пречистий Лик Спасителя.
 |
| А туристам фреска подобається! |
Напевно, ця жіночка й досі вважає свою працю безперечним шедевром та доброю послугою церковній громаді. Однак пояснити це тверезомислячим людям самій пані Сесілії навряд чи колись таки вдасться. По-справжньому її талант змогли оцінити лише жартівники з Інтернету.
За свідченням іспанської преси, в муніципалітеті міста Борха не втрачають надії на реставрацію ікони професійними майстрами. Але якщо їм це не вдасться, то нічого надзвичайного не станеться : фреска "Ecce Homo" все рівно не мала значного історичного чи мистецького значення. Лише в «модифікованому» вигляді вона принесла очікуваний духовенству та владі результат : туристи врешті почали заходити до храму.
Але, знаєте, між Сесілією Хіменес і нами є одна суттєва різниця. Вона спотворила лише нікому не цікаву раніше фреску. Наші власні помилки, зазвичай, коштують нам багато дорожче. Ми вперто і з неабияким азартом грішимо, спотворюємо власні душі та життя. І дуже часто, не тільки собі а й тим, хто поруч. Будемо уважними та обережними, щоб не пошкодити Христа ні в собі, ні в комусь памятаючи, що не всяку нашу помилку можна буде реставрувати і відновити.
Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого: не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого. (Пс.27:7-9)
