Календар – всього лиш зручний спосіб обчислення днів, тижнів та місяців у році. Серед безлічі відомих нам версій календаря є більш вдалі, менш точні чи зручні. Незалежно від цього, кожен календар справедливо можна порівняти з пустими шухлядками столу, які кожному з нас потрібно наповнити. Про те, чим саме наповнений календар християнина, і як нині виглядає календар віруючих людей - далі в нашій розмові.
- Отці Першого Вселенського Собору, що походив 325 року в Нікеї, прийняли дату 1 вересня за початок Нового церковного року. Це залишилося у Православній Церкві аж до сьогодні. Католицька Церква починає літургійний рік першою неділею адвенту, тобто різдвяного посту.
- У церковному календарi Східної Церкви серпень – останнiй мiсяць. А у вереснi починається новий рiк. Чому так?
- Дійсно, за давньою християнською традицією, Церковний рік у нас розпочинається саме з вересня. Першим двунадесятим святом церковного року є Різдво Богородиці (21 вересня за новим стилем), а останнім — Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня).
Для того, щоб зрозуміти всі календарні таємниці, нам буде корисно згадати трохи історії. Древні римляни початком року вважали березень, оскільки за відомим переданням саме у березні Ромул заснував Рим. Традиції імперії через Візантію зберігались і у нас, аж доки Помісний собор 1492 року, посилаючись на практику Олександрійської Церкви, постановив вважати першим місяцем року вересень.
У серпні-вересні збирали урожай, і царській скарбниці легше було відразу ж отримувати з підданих річні платежі. Так стався остаточний розрив Русі з місячним календарем.
Але з початком 1700 року цар Петро І своїм указом здійснює чергову реформу календаря : він наказує святкувати початок року з 1 січня, як це вже було в інших державах тогочасної Європи. І, як бачимо, згаданий указ ретельно виконується нами й досі.
А ось рік, що розпочинався з 1 вересня, так і залишається у користуванні Церквою, і називається нині "церковним роком". Цікаво, що особливих проблем із календарем на Русі не було. Але вже десь на кінець XV століття з’явились певні незручності. Чергова «кругла» дата панічно лякала багатьох фантазерів. За свідченням професора Івана Климишина, багато хто вірив, що у 7000 році від створення світу (в 1492 році від Різдва Христового) настане кінець світу. Саме до цього року складали останні Пасхалії. Далі люди вірили, що світ закінчиться.
Для того, щоб зрозуміти всі календарні таємниці, нам буде корисно згадати трохи історії. Древні римляни початком року вважали березень, оскільки за відомим переданням саме у березні Ромул заснував Рим. Традиції імперії через Візантію зберігались і у нас, аж доки Помісний собор 1492 року, посилаючись на практику Олександрійської Церкви, постановив вважати першим місяцем року вересень.
У серпні-вересні збирали урожай, і царській скарбниці легше було відразу ж отримувати з підданих річні платежі. Так стався остаточний розрив Русі з місячним календарем.
Але з початком 1700 року цар Петро І своїм указом здійснює чергову реформу календаря : він наказує святкувати початок року з 1 січня, як це вже було в інших державах тогочасної Європи. І, як бачимо, згаданий указ ретельно виконується нами й досі.
А ось рік, що розпочинався з 1 вересня, так і залишається у користуванні Церквою, і називається нині "церковним роком". Цікаво, що особливих проблем із календарем на Русі не було. Але вже десь на кінець XV століття з’явились певні незручності. Чергова «кругла» дата панічно лякала багатьох фантазерів. За свідченням професора Івана Климишина, багато хто вірив, що у 7000 році від створення світу (в 1492 році від Різдва Христового) настане кінець світу. Саме до цього року складали останні Пасхалії. Далі люди вірили, що світ закінчиться.
- Що таке «Індикт», слово що часто зустрічається у церковному обігу?
- День церковного новоліття , який вважається великим православним святом, вже традиційно називається «Індиктом». У цього слова теж цікава історія. Починаючи з імператора Діоклетіана (284-305), так називали накази римських імператорів про податки. Їх видавалися спочатку на п’ять, а згодом і на п'ятнадцять років, згідно терміну проведення перепису жителів. Згодом, саме «індиктами» стали називати певні періоди при датуванні документів.
- День церковного новоліття , який вважається великим православним святом, вже традиційно називається «Індиктом». У цього слова теж цікава історія. Починаючи з імператора Діоклетіана (284-305), так називали накази римських імператорів про податки. Їх видавалися спочатку на п’ять, а згодом і на п'ятнадцять років, згідно терміну проведення перепису жителів. Згодом, саме «індиктами» стали називати певні періоди при датуванні документів.
- А, як цей день став православним святом?
- Свято церковного новоліття 1 вересня було встановлено Святими Отцями на Першому Вселенському Соборі у Нікеї 325 року. Це було в той самий час, коли імператор Костянтин Великий перемігши свого ворога Максенція, просвічував свої землі світлом благочестя, викорінював язичницькі святкування, позбавив віру Христову від тяжких гонінь і встановив свої власні індиктіони. Саме тоді Святі Отці встановили святкувати новоліття, як початок християнської свободи. Богословськи це свято прив’язано до біблійної історії про відвідання Спасителем в цей день юдейської синагоги і Його проповіді «щоб проголосити рік уподобання Господу». (Ісая 61:1-2).
- Свято церковного новоліття 1 вересня було встановлено Святими Отцями на Першому Вселенському Соборі у Нікеї 325 року. Це було в той самий час, коли імператор Костянтин Великий перемігши свого ворога Максенція, просвічував свої землі світлом благочестя, викорінював язичницькі святкування, позбавив віру Христову від тяжких гонінь і встановив свої власні індиктіони. Саме тоді Святі Отці встановили святкувати новоліття, як початок християнської свободи. Богословськи це свято прив’язано до біблійної історії про відвідання Спасителем в цей день юдейської синагоги і Його проповіді «щоб проголосити рік уподобання Господу». (Ісая 61:1-2).
- А що це за календарна історія зі "Старим" Новим роком? Звідки це в нас?
- Ще більше плутанини в календарну справу принесла реформа 1918 року, за час якої Росія перейшла з юліанського на григоріанський календар. Відтак, 1919 року Новий рік настав на 13 днів раніше, ніж у попередні та наступні роки. У час громадянської війни це нікому не склало незручностей. Тим більше, що в двобої з традицією ця реформа програла. Однак, саме вона подарувала нам ще одне народне та улюблене свято - Старий Новий рік.
- Ще більше плутанини в календарну справу принесла реформа 1918 року, за час якої Росія перейшла з юліанського на григоріанський календар. Відтак, 1919 року Новий рік настав на 13 днів раніше, ніж у попередні та наступні роки. У час громадянської війни це нікому не склало незручностей. Тим більше, що в двобої з традицією ця реформа програла. Однак, саме вона подарувала нам ще одне народне та улюблене свято - Старий Новий рік.
- Шо можна побажати віруючим у день Церковного новоліття?
- У день цього свята всім нам можна побажати лише одного : твердої віри в Божий промисел та розсудливості, яка від цього народжується. Цінуймо кожен новий день, як ще одну можливість стати кращими, наблизитись до Бога. Це можливо лише за умови нашої безперестанної любові до людей, та до Христа-Спасителя. Нехай новий церковний рік, в який ми вступили, ознаменується лише добрими справами, які чинитимемо на Славу Божу!
