Звільнення з-за грат громадянки Катерини Самуцевич стало тонким психологічним трюком, ударом нижче пояса всім, хто сподівався довгих два роки робити піар на «Піссях Рот», пребуваючи при цьому на волі. Ви тільки подумайте : два роки - це ж двічі по 365! Мінімум 730 унікальних днів зі своїми унікальними шансами прославитися на попутному вітрі свободи! Ви думаєте, що це Мадонна розкрутила дівчаток? А ніфіга! Все зовсім навпаки. Це кілька безіменних балаклав зробили піар блудливій бабусі, в якої, правду кажучи, з кожним роком у порохівницях усе менше пороху та азарту. Залишається лише надіятися на необтяжливі скандали, які б охороняли її блюзнірське ім’я від всенародного забуття. Але я не хотів говорити про Мадонну, а про «сущєств» (с) прот.Д.Смірнов.
Я ще не читав думок експертів, але особисто мені здається, що звільнення однієї з трьох, це запланований сильний психологічний удар по самолюбству отих двох, що продовжують сидіти. Російські спецслужби, чи хто там цим займається, володіють унікальними методиками промивання мізків. І вони краще за всіх знають, як швидко та якісно ламати людську особистість. Те, що жіночки сидять фактично ні за щО, було зрозуміло всім і одразу. Основна проблема полягала в тому, що весь цей шабаш був роздутий на порожньому місці. Реально ж нічого не відбулося. Ну мало що може дурна людина зробити. Я навіть припускаю, що святійший патріарх Кірілл колись пукав у Святому Вівтарі за своє багаторічне життя. То що, його садити за це? Позбавляти сану? А хіба своїм пуканням він не ображав мої святі православні почуття? Диво та й годі!
 |
| На свободу - з нечистою совістю? |
Насправді невмотивована агресія російської правничо-церковно-апаратної системи сприяла тому, що самі «сущєства» повірили у важливістьсвого перебування за гратами, як небесної місії, необхідної для спасіння людства і торжества миру в усьому світі. І вони б це сприйняли без проблем. Але тут нові трабли : звільнили одну з трьох. Новий фінал «Бумера» у жіночій версії. Її відпускають, а вона йде та всіх зраджує! Оце так герої! Ймовірно, що вона таки «здала мєнтам» ще когось?
Пригадуєте історію 40-а мучеників Севастійських? Вона в мене перед очима, відколи почув цю новину. Та історія типова для життя християн того часу - їх мучать, а вони не бояться і не розкаюються. Правда один з сорока таки втік, не зміг витримати нестерпних тортур. Начальник сторожі на ім’я Аглаій, побачивши велику віру праведних вояків, сам долучився до тих, кого раніше мучив. Таким чином мучеників стало знову сорок! Ось так просто стати святим!
Думаю, зараз саме час тим кільком іншим жіночкам, імена котрих у справі не фігурували, але які танцювали на амвоні ХХС, встати на місце відпущеної додому Катерини. За власні принципи варто було боротися до кінця, бо лиш той, хто витерпить до кінця – спасеться! Я не захищаю богохульників. Як християнин, я всього лиш пропоную буйним жіночкам стражданнями за власні провини, загладити гріхи проти Церкви. А вони, я думаю, є...
