Ну, що ж. Греко-католики таки відписали Філарету. Писали точно все те, що я і пророкував, там навіть про київську церкву було. Тож повертатись знову до вже обговорюваної теми думаю не варто. З богословського погляду вони говорять між собою про абсолютно різні речі. Мені тут цікаве інше. Особисто я вперше зустрічаю форму підпису "+ Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви". Розповідаю для не сильно хитрих. Святослав сильно планує ще за життя (молодий козак, все-таки) добитись собі титулу патріарха.
Відтак, з цією перспективою не хоче давати жодних підстав віруючим звикати до нього з титулом "Верховного архієпископа". Тому чим далі, тим частіше придумує собі чудернацькі, досить завуальовані підписи. При чому, в пресі вони часом скочуються до цілком ідіотичних варіантів типу: "Блаженнійший Шевчук". ГГГггг.
Не знаю як кому, але мені завжди видавалося, що єдиними "Главою і Отцем УГКЦ" є Святійший Отець Бенедикт. Чи може уніати хочуть повної автокефалії від Риму? Ну, нехай спробують. Ми на це подивимось, а я залюбки напишу про це новий коментар :)
Оригінал:
--------------------------------------------------------
1 листопада 2012 р. на ім’я Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета надійшов лист від Верховного Архієпископа Києво-Галицького Української Греко-Католицької Церкви:
Київ,
Вих: ВА 12/429
01 листопада 2012 року Божого
Святішому Філарету,
Патріархові Київському
і всієї Руси-України
Патріархові Київському
і всієї Руси-України
Ваша Святосте,
У відповідь на Ваш лист від 20 жовтня цього року (Вих. № 488), в якому за дорученням Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату та від його імені Ви звернулися до мене, як до Глави Української Греко-Католицької Церкви, з проханням засвідчити офіційну позицію УГКЦ щодо таїнства Хрещення, звершуваного в УПЦ КП, дозвольте мені повідомити таке.
Стосовно Таїнства Хрещення Українська Греко-Католицька Церква, як спадкоємиця Київської Церкви, дотримується Передання неподіленої Церкви І тисячоліття, будучи спільною в цьому і з Римо-Католицькою, і з Православними Церквами. Відповідно до практики, яка склалася ще в перші століття християнства, згідно із «Символом віри», догматами Церкви та Канонічним правом Східних Католицьких Церков (див. кан. 672 ККСЦ), ми визнаємо, що не можна повторно уділяти Таїнство Хрещення, яке було важно (дійсно) уділено. Це було вкотре стверджено у Катехизмі нашої Церкви «Христос – наша Пасха» (див. наприклад, п.415 і 423).
Стосовно умов важності (дійсності) Таїнства Хрещення Українська Греко-Католицька Церква також дотримується правил неподіленої Церкви І тисячоліття, які були засвідчені у «Довіднику застосування принципів і норм екуменізму» (1995) Римської Апостольської Столиці. Згідно із цим документом Католицької Церкви, Таїнство Хрещення вважається дійсним у тих церковних спільнотах, котрі звершують його водою і вживають формулу, яка виразно вказує на акт Хрещення в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа (див. п. 93-95). Оскільки ми знаємо, що відповідно до літургійних книг УПЦ КП, Святе Таїнство Хрещення повинне здійснюватися саме в такий спосіб, то у нас немає сумнівів стосовно його дійсності у цій церковній спільноті.
З любов’ю у Христі – Господі нашому
+ Святослав,
Отець і Глава
Української Греко-Католицької Церкви
/печатка Верховного Архієпископа
Української Греко-Католицької Церкви
Святослава Шевчука/
