Двунадесятi свята Православної Церкви

У серпнi випадає Успiння Пресвятої Богородицi -- останнє двунадесяте свято церковного року, яке вiдзначається завжди 28 серпня (15-го за старим стилем).

Що таке двунадесяте свято?


Двунадесятими святами називаються найбільші свята в Православному календарі. Така назва походить від того, що окрім Пасхи, яка не входить в це число, цих свят уроці є дванадцять. Одні з них присвячені спомину про події з земного життя Спасителя, т.зв. Господські свята. Інші згадують історії з життя Пресвятої Діви Марії, та називаються Богородичними святами.
Причому, Господські свята завжди мають перевагу перед Богородичними, а свято Стрітення Господнього має особливий статус - "христобородичного свята". Особливостями богослужбового вшанування двунадесятих свят є те, що в ті дні богослужіння повністю присвячується одній, конкретній події свята, та звершується з особливою урочистістю. Напередодні Церква вшановує свято особливим днем – днем предпразництва, а після нього – ще згадує післяпраздництвом, та відданням свята - на якому востаннє співають святкові піснеспіви. 

Напередодні Божественної літургії служиться Всенічне бдіння, та відправляється полієлей. В залежності від дати, ці свята поділяються на перехідні, дата яких напряму залежить дати святкування Пасхи у конкретний рік, та неперехідні, зі сталими датами. Тексти богослужінь свят нерухомого кола містяться в Місячних мінеях, а рухомого в Тріодях – Постовій та Цвітній. Цікаво, що в Російській імперії до 1925 року усі двунадесяті свята одночасно були й державними святами. З точки зору особливостей богослужіння двунадесятим святом можна вважати також другу Неділю після Великодня, Фомину неділю, святкування якого скасовує звичайні недільні піснеспіви.  

Якi свята до таких вiдносяться?

  1. Різдво Пресвятої Богородиці (21 вересня), 
  2. Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня), 
  3. Введення у храм Пресвятої Богородиці (4 грудня)
  4. Різдво Христове (7 січня) 
  5. Хрещення Господнє (19 січня) 
  6. Стрітення Господнє (15 лютого) 
  7. Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня),  
  8. Вхід Господній до Єрусалиму (неділя перед Пасхою), 
  9. Вознесіння Господнє (40й день після Пасхи – завжди в четвер), 
  10. День Святої Трійці (50й день після Пасхи – завжди в неділю),  
  11. Преображення Господнє, також Спас (19 серпня), 
  12. Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня), 

Якi ще є свята? 


В ієрархії церковного календаря існують ще інші свята, які умовно можна назвати Великими недвунадесятими. У ці дні богослужіння звершуються так само урочисто, а храми збирають безліч віруючого люду. Однак, за своїм рангом вони поступаються раніше згаданим двунадесятим. Серед таких свят можна згадати зокрема такі:

  1. Обрізання Господа нашого Ісуса Христа та Василія Вкеликого (14 січня)
  2. Різдво Іоана Предтечі (7 липня)
  3. Святих першоверховних апостолів Петра та Павла (12 липня)
  4. Усікновення чесної глави Іоана Предтечі (11 вересня) 
  5. Покрова Пресвятої Богородиці (14 жовтня)

Коли впровадили двунадесятi свята?


Виділення 12 з усіх річних свят, що за своїм значенням поступаються лише Великодню, («свята свят»), має символічне значення і характерно тільки для православної традиції. Хоча, звісно, в інших християнських традиціях також, ті чи інші свята визнаються більш важливими за інші.

З давніх часів св. отцями підкреслювалося особливе значення деяких свят, присвячених найважливішим подіям земного життя Христа. Цих свят до X ст. було менше ніж 12. Свт. Єпіфаній Кіпрський († 403) у Слові на Вознесіння Господнє згадує 4 свята: Різдво Христове, Богоявлення, Воскресіння і Вознесіння. Свт. Прокл Константинопольський († 446) у Слові про Втілення Христове перераховує 5 головних свят: Різдво Христове, Богоявлення, Воскресіння, Вознесіння і Зішестя Св. Духа.

Двунадесятi свята Православної Церкви 

У гомілії на Вознесіння, яка приписується свт. Іоану Златоусту († 407), але відрізняється за стилем від його творінь і має ознаки антинесторіанської полеміки, йдеться про 7 найбільш важливих подій домобудівництва Христового - за кількістю днів творіння; 6 з них присвячені святу Різдва Христового, Богоявлення, Розп'яття, Воскресіння, Вознесіння і Зіслання Св. Духа; 7-м подією і святом буде прийдешнє загальне воскресіння з мертвих.

Ні Студійський, ні Єрусалимський устави, котрі у різних редакціях прийняті нині у всій Православній Церкві, не знають формального виділення двунадесятих свят. Натомість в Єрусалимському уставі свята поділяються на великі, середні і малі.

Активно це термін почав використовуватися з XIX ст. Наприклад, у відомій книзі «Дні богослужіння Православної Церкви» прот. Г. Дебольский, описавши поділ усіх свят на великі, середні та малі, серед великих вказує з типи: Великдень, двунадесяті, та великі недвунадесяті.

 
Євген Заплетнюк © 2010-13 | Матеріали сайту можна використовувати з посиланням на джерело.