освячення Св.Дарів не буває, але служителі використовують заготовлені та освячені Дари на попередній повній літургії Святителя Василія Великого. Цим самим Церква Христова надає особливої ваги дням Святої Чотиридесятниці.
Слід підкреслити, що богослужіння цих днів сповнені молитовної величі покаяння, та людської скорботи за вчинені нами багаточисленні гріхи. Тому, радісні і величні піснепіння «звичної» уже нам літургії Іоана Золотоустого чи Василія Великого на той час особливо недоречні. Літургія Ранішосвячених Дарів розпочинається читанням Часів, переходить у Вечірню, під час якої читаються Паремії – уривки з Старого Завіту. А далі, після необхідного приготування, раніше заготовлені Святі Дари – «напоєний» св.Кровю Агнець переноситься спочатку з Престолу на Жертовник, а потім, після необхідних молитов та приготувань, знову урочисто і з благоговінням, уже через Царські врата, вноситься на св. Престол. Там уже його священик розділяє для всіх, хто готувався до Причастя, і звичним чином причащає себе, диякона, та весь народ Божий.
Сповнена особливої таємничості та глибини, Божественна літургія Ранішосвячених Дарів, або як ще її називають за ім’ям її укладача – Літургія святителя Григорія Двоєслова – одне з найбільш улюблених у народі Божому богослужінь. Не дивлячись на те, що триває вона трохи довше ніж ми звикли, і до того ж кілька разів переривається читанням молитви Єфрема Сиріна з доземними поклонами, віруючі люди переконані, що саме на таких богослужіннях вони не лише не втомлюються, але очищаючи свого душу від гріхів і нечистот, оновлюються, та набираються сили. Саме з цієї причини наші храми у дні середи та п’ятниці наповнені молільниками. Кожен християнин спішить використати цю унікальну можливість, спільно та однодушно з усією Церковною повнотою, приготуватись до зустрічі Воскреслого Христа у грядущі світлі дні Пасхи Господньої.
Українська Автокефальна Православна Церква, як невід’ємна частина Вселенського Православ’я, уже більше тисячі років живе тими ж традиціями і богослужбовим Уставом, яким керуються і всі інші Автокефальні Церкви світу. Ми так само, як і наші брати по всіх усюдах, збираємось на ті ж самі богослужіння, і читаємо ті ж самі молитви. Наші храми в середу і п’ятницю наповнюються богомольцями, а наші священнослужителі однодушно зі святим Єфремом благають у Христа духа цнотливості, смиренномудрія, терпіння та любові. Ось і у Тернополі, в кафедральному митрополичому соборі Різдва Христового упродовж усього посту наші пастирі ревно звершують уставні богослужіння.
У середу, 23 березня 2011 року, протоієрей Євген Заплетнюк у співслужінні ієреїв Ігоря Прийдуна, Романа Будзинського, Андрія Ткача, протодиякона Петра Рублевського та ієродиякона Варсонофія відслужили уставні богослужіння добового кола середи, третьої седмиці Великого посту.
