В Українській Автокефальній Православній Церкві вітають обрання на Києво-Галицьку архієпископську кафедру владики Святослава Шевчука. Про це в коментарі для ЗМІ розповів прес-секретар УАПЦ протоієрей Євген Заплетнюк. І хоча, як зазначив отець Євген, вибрання Предстоятеля для УГКЦ є суто внутрішньою справою цієї Церкви, все ж, нині українські
Церкви зовсім не є ізольовані одна від іншої, бо в процесі свого служіння вимушені в тій чи іншій мірі зустрічатись, та співпрацювати разом.
Як зазначили в УАПЦ, з обранням нового Глави УГКЦ там сподіваються на певне «перезавантаження» у минулому непростих, та суперечливих православно-католицьких стосунків.
«Ми, звичайно, не віримо у нашу швидку догматичну єдність, чи єдність у сопричасті з римським папським престолом. Однак, 21-ше століття – це час розквіту секулярного світу з його лукавими цінностями, та прихованим і відвертим атеїзмом. От у цьому векторі ми не лише можемо працювати спільно, але як справжні послідовники Христові повинні це робити обов’язково» – кажуть в Українській Автокефальній Православній Церкві.
«Наші Церкви вийшли з одного кореня, однак нині – ми різні. Тож, якщо новий архієпископ буде турбуватись про свій народ і свою Церкву, він обов’язково поверне взір усієї своєї пастви з Риму сюди, до наших витоків – до Києва, нашого нового і спільного Єрусалиму. В цьому наше спільне майбутнє – майбутнє Христової Церкви, та українського народу.
Сьогодні ми живемо в такий час, коли перед Церквою стоять зовсім інші духовні та суспільні виклики, аніж це було всього лиш кілька років тому. А відповідно, усім християнам світу, і тим більше нам – усім християнам України, потрібно прикласти значно більше зусиль, та більше працювати для нашої єдності та нашого спільного добра. Ще до сьогодні в душах мільйонів православних українців залишились не залічені рани церковних війн початку дев’яностих. А чи може бути щось більш суперечливе, антимісіонерське, та антихристиянське, ніж криваві війни за храми Божі? Ці рани необхідно усім разом лікувати, не забуваючи й про те, що згідно Євангелії, наше ставлення до Бога визначається нашим внутрішнім станом, та ставленням до інших.
Для нас дуже важливо, що владика Святослав є молодий і енергійний ієрарх. Молодість церковних служителів ніколи вадою не була. Вона дасть можливість високопреосвященному владиці ставитись до свого покликання як покликання тривалого, і обмеженого тільки справедливим Судом Божим. Натомість, певною вадою всякого керівника є нездатність виконувати свої обов’язки. Ми ж знаємо владику Святослава як доброго католицького богослова-науковця, і чудового церковного адміністратора. Тож нині ми і сподіваємось на те, що владика будучи обраний на свою нову посаду людьми, був обраний при цьому і не без Промислу Божого. І якщо це так, то наша Церква буде продовжувати офіційний діалог, та співпрацю для спільної користі обох Церков. Якщо це не так, в цьому також усі будуть мати змогу переконатися.
В УАПЦ сподіваються, що принцип «служачи Церкві заради майбутнього, будемо враховувати, і не допускати помилок минулого» буде спільним міжцерковним гаслом, та певним практичним дороговказом у розбудові Церкви Христової в Україні, утвердження державної незалежності, і покращення духовного і морального рівня нашого народу.
Ми щиро вітаємо єпископат, духовенство, ченців та черниць, усіх мирян Української Греко-Католицької Церкви з новим Предстоятелем. Молимось, щоб новий Києво-Галицький архієпископ УГКЦ своєю працею виправдав голоси тих людей, які його обирали, та переконав тих, хто мав інше бачення церковного майбутнього.
Про це сьогодні, у п’ятницю 25 березня, повідомили у Прес-службі Патріархії Української Автокефальної Православної Церкви.
Церкви зовсім не є ізольовані одна від іншої, бо в процесі свого служіння вимушені в тій чи іншій мірі зустрічатись, та співпрацювати разом.
Як зазначили в УАПЦ, з обранням нового Глави УГКЦ там сподіваються на певне «перезавантаження» у минулому непростих, та суперечливих православно-католицьких стосунків.
«Ми, звичайно, не віримо у нашу швидку догматичну єдність, чи єдність у сопричасті з римським папським престолом. Однак, 21-ше століття – це час розквіту секулярного світу з його лукавими цінностями, та прихованим і відвертим атеїзмом. От у цьому векторі ми не лише можемо працювати спільно, але як справжні послідовники Христові повинні це робити обов’язково» – кажуть в Українській Автокефальній Православній Церкві.
«Наші Церкви вийшли з одного кореня, однак нині – ми різні. Тож, якщо новий архієпископ буде турбуватись про свій народ і свою Церкву, він обов’язково поверне взір усієї своєї пастви з Риму сюди, до наших витоків – до Києва, нашого нового і спільного Єрусалиму. В цьому наше спільне майбутнє – майбутнє Христової Церкви, та українського народу.
Сьогодні ми живемо в такий час, коли перед Церквою стоять зовсім інші духовні та суспільні виклики, аніж це було всього лиш кілька років тому. А відповідно, усім християнам світу, і тим більше нам – усім християнам України, потрібно прикласти значно більше зусиль, та більше працювати для нашої єдності та нашого спільного добра. Ще до сьогодні в душах мільйонів православних українців залишились не залічені рани церковних війн початку дев’яностих. А чи може бути щось більш суперечливе, антимісіонерське, та антихристиянське, ніж криваві війни за храми Божі? Ці рани необхідно усім разом лікувати, не забуваючи й про те, що згідно Євангелії, наше ставлення до Бога визначається нашим внутрішнім станом, та ставленням до інших.
Для нас дуже важливо, що владика Святослав є молодий і енергійний ієрарх. Молодість церковних служителів ніколи вадою не була. Вона дасть можливість високопреосвященному владиці ставитись до свого покликання як покликання тривалого, і обмеженого тільки справедливим Судом Божим. Натомість, певною вадою всякого керівника є нездатність виконувати свої обов’язки. Ми ж знаємо владику Святослава як доброго католицького богослова-науковця, і чудового церковного адміністратора. Тож нині ми і сподіваємось на те, що владика будучи обраний на свою нову посаду людьми, був обраний при цьому і не без Промислу Божого. І якщо це так, то наша Церква буде продовжувати офіційний діалог, та співпрацю для спільної користі обох Церков. Якщо це не так, в цьому також усі будуть мати змогу переконатися.
В УАПЦ сподіваються, що принцип «служачи Церкві заради майбутнього, будемо враховувати, і не допускати помилок минулого» буде спільним міжцерковним гаслом, та певним практичним дороговказом у розбудові Церкви Христової в Україні, утвердження державної незалежності, і покращення духовного і морального рівня нашого народу.
Ми щиро вітаємо єпископат, духовенство, ченців та черниць, усіх мирян Української Греко-Католицької Церкви з новим Предстоятелем. Молимось, щоб новий Києво-Галицький архієпископ УГКЦ своєю працею виправдав голоси тих людей, які його обирали, та переконав тих, хто мав інше бачення церковного майбутнього.
Про це сьогодні, у п’ятницю 25 березня, повідомили у Прес-службі Патріархії Української Автокефальної Православної Церкви.