того, щоб вона могла упорядковувати цей видимий світ. Але хвороби людські прийшли до людини із гріхом: коли згрішила вона – тоді й почала хворіти.
Тому й сказав Господь до цього хворого, що тридцять вісім років чекав помилування Божого, коли пізніше зустрів його: «Не гріши, бо будеш грішити – буде тобі ще важче і ще страшніше».
Гріх є причиною наших хвороб. Чим далі ми віддаляємось від Бога, чим більше грішимо і не розкаюємось – тим більше страждаємо. І ці страждання бувають не тільки тілесними, але, дуже часто, і душевними. А допомоги і зцілення треба шукати в Того, Хто знайшов того чоловіка на тридцять восьмому році страждань тут, біля Вифезди, і підійшов, і сказав: «Встань, візьми постіль свою, і йди до дому твого!». І він послухав, встав, і був зцілений.
Сьогодні зболілий світ. І дуже багато в людей страждань, і дуже багато скорбот, печалі… Але люди не так часто шукають зцілення свого і допомоги собі у Господа Бога. Обійдуть всіх ворожок і ворожбитів, всіх цілителів, і думають, що людина земна зможе допомогти і зарадити в тому, коли причиною є гріх. Дуже часто бувало так, що після таких відвідин тих цілителів і ворожок було ще гірше і ще страшніше.
Тому стоїть сьогодні перед нами оцей розслаблений, і, хвалячись своїм зціленням, каже: «Люди, тримайтеся Господа; в Нього шукайте добра; в Нього шукайте зцілення і допомоги». Нехай цей образ отого зціленого нещасного чоловіка допоможе й нам бути вірними й відданими Господові, в Ньому шукати своє добро, своє щастя і своє благополуччя.
Я дякую всім вам за молитву. Триває великоднє святкування. Тож нехай великодній настрій буде в наших серцях і в наших оселях, в нашому житті.
Христос воскрес!
