Бог втілився в Її утробу для того, щоб згодом через Неї втілитись і звершити наше спасіння.
Сьогодні на цьому благочестивому місці зібралась така велика кількість народу. Нині преосвященніший владика Мстислав з духовенством району зібралися в цьому місці для того, щоб ще прославити Пресвяту Богородицю, попросити в Неї милості і щедрот для всього нашого краю і для всього нашого багатостраждального народу – для наших батьків, матерів, братів і сестер, дітей і онуків. Сьогодні ми приходимо до Пресвятої Богородиці для того, щоб висловити Їй свою любов і пошану. Тому що Пресвята Богородиця – Перша наша Заступниця перед Божим Престолом.
«Блаженна утроба, що Тебе носила, і блаженні груди, які ти ссав», – сказали одного разу до Христа учні і слухачі, які бачили і чули Його. І дійсно, сьогодні кожен з нас є щасливим, тому що має можливість на цьому святому місці, де з’являлася Сама Пресвята Богородиця, знову звернутися до Неї, щоб віддати Їй своє серце, свої почуття, і присвятити Їй свій час і свої скромні сили. Сьогодні ми віддаємо Богородиці все, що можемо, бо Вона віддала Себе всю для того, щоб ми могли жити вічно. Сьогодні ми приходимо до цього святого місця, щоб знову згадати той день, коли Пресвята Владичиця наша Діва Марія з’явилася нам для того, щоб заохотити нас до подальшої духовної праці над собою.
Ми з вами повинні знати те, що приходити до храму Божого – добре, але все наше життя повинне полягати в тому, що ми боремось зі своїми пристрастями і гріхами. І тільки тоді, коли ми будемо змінюватись, ходячи до церкви, зможемо сказати, що ми є християнами, оскільки робимо все те, що робила Богородиця, і виконуємо те, що Вона вчила нас виконувати. Протягом всього свого життя Вона розділила хрест Свого Сина, бо пережила найважчі муки, які може пережити жінка, яка втрачає свою дитину невинно. На Її очах вбили Її Сина, на Її очах відбулася ця ганебна страта. На Її очах гріх всього роду людського був викуплений на Голгофському хресті.
І сьогодні кожен з нас, православних християн, які прийшли на це святе місце, мусимо подякувати Пресвятій Богородиці за ті Її терпіння і страждання, які Вона пережила заради нас. Бо всі ті страждання, які пережила Пресвята Богородиця і Її Божественний Син, наш Господь і Спаситель Ісус Христос, були прийняті добровільно. В будь-яку хвилину вони могли відмовитись від них. І тоді тієї страти не було б. Але Пресвята Богородиця і Господь наш Ісус Христос настільки люблять нас, кожного особисто, що Вони ладні були страждати, щоб вкінці не страждали ми з вами.
Тому сьогодні в такий великий день, коли ми прийшли помолитися перед Божим престолом до Пресвятої Владичиці нашої Богородиці, частіше запитуймо себе: «Для чого ми живемо на землі? Що переважає в нашому житті? Ми робимо більше добрих діл, чи злих? Чи ми думаємо перед кожним своїм вчинком? Що на нашому місці зробила б Пресвята Богородиця? Чи Вона вчить нас гордитися, чи Вона вчить нас грішити – красти, блудити, пити?..» Коли ми зустрічаємося з великими державними чиновниками, чи якимись політичними діячами, ми намагаємось поводитись пристойно, краще вдягаємось, намагаємось бути люб’язними перед ними, забуваючи про те, що навіть великі начальники – це, всього-на-всього, люди. Коли ж ми думаємо про Пресвяту Богородицю, то ми повинні знати, що Ця Людина Своїм життям і Своїм земним подвигом перетворила Свою людську природу, переступила через неї, і стала сьогодні мешканкою Неба. І ми, справді, величаючи Пресвяту Богородицю, прославляємо Її нарівні з ангелами і архангелами. Ми кажемо, що вона незрівнянно вища від херувимів і серафимів.
Ми повинні знати, що Пресвята Богородиця не тільки показала нам приклад правильного духовного життя. Вона закликає сьогодні кожного з нас, незалежно від того, скільки нам років, і чи ми багато прожили на землі, а чи лише починаємо свій життєвий шлях, ми мусимо наслідувати Її в Її праведності. Її скромність, Її непорочність і чистота – ось наш головний орієнтир в житті. І якщо ми сьогодні кажемо устами, що любимо і шануємо Пресвяту Богородицю, але не відмовляємось від своїх гріхів, то це означає, що насправді ми не любимо ні Її, ні вшановуємо Її Сина, Який постраждав за кожного з нас.
Сьогодні ми зібрались на цьому святому місці для того, щоб знову згадати час, коли Пресвята Богородиця прийшла і на нашу землю, відвідала і нашу Україну, і нас – недостойних грішних людей. Це Вона зробила тому, що любить кожного з нас. Любить як та матір, котра любить дітей навіть якщо вони не заслуговують цього. Але мало знати те, що Вона любить нас незалежно від будь-яких обставин нашого життя. Треба працювати над тим, щоб Вона любила нас тоді, коли ми заслуговуємо цієї любові. Треба працювати над своїм духовним життям. Треба шукати миру в серці і миру серед своїх ближніх. Як ми сьогодні живемо? В нас є стільки ворогів, що якби схотіли скласти список, то заплуталися б. А Пресвята Богородиця любила навіть тих людей, котрі вбивали Її Сина. Вона благословляла навіть тих людей, котрі виганяли Її з землі, в якій Вона народилася. Пресвята Владичиця Богородиця приходить до тих людей, які чекають Її, які готують своє серце для Неї і для Її Сина.
Ісус Христос в Своїх заповідях сказав: «Блаженні чисті серцем – бо вони Бога побачать». І сьогодні Пресвяту Богородицю і всіх святих можна побачити духовним зором. Але для цього ми повинні працювати над собою: приготувати своє серце для того, щоб там оселився Христос. Це реально для кожного з нас. Тому ми приходимо до храмів Божих і на такі святі місця – щоб засвідчити, що ми шануємо Богородицю, як Матір світу, як нашу Найпершу небесну заступницю. І співаємо в молитві, що «не маємо іншої надії окрім Тебе, Богородице». Це справді так. Хто з нас прожив трохи більше років, той може переконатися в тому і розказати випадки із своєї життєвої практики, коли стільки багато ми надіялись на себе, на гроші, на знайомства, на друзів, чи доброчинців, але знову ми приходили до Пресвятої Богородиці, і зверталися до Бога – і нам була надана поміч. Бо «як тривога – то до Бога»…
Тому сьогодні, молячись до Пресвятої Богородиці, намагаймося готувати своє серце для того, щоб Вона прийшла до кожного з нас, подарувала мир нашим душам, і, як колись відвідала це святе місце – щоб відвідала душу і серце кожного з нас для того, щоб Царство Боже ми збудували вже тепер, тут і зараз. Слава Ісусу Христу!
Прот.Євген Заплетнюк,
с.Винятинці, Заліщицького благочиння, місце явлення Пресвятої Богородиці, 17 липня 2011 р.
