Тож, давайте одразу і почнемо.
Ми з вами живемо в такий час, коли усі без винятку люди вважають себе знавцями питань про Бога. І хоча для того, щоб стати добрим фізиком треба добре вчити фізику, а для того, щоб бути хіміком треба добре знати свій предмет, люди чомусь все одно абсолютно переконані, що ми усі з вами буквально від народження є професіоналами у питаннях власного, а ще більше - чужого духовного життя. Насправді, це зовсім не так. І моя сьогоднішня мета – показати вам що так думати не зовсім вірно, а ще точніше – це зовсім не вірно. Упродовж кількох десятків наступних хвилин ми з вами спробуємо переконатися у тому, що богослів’я є окремою, та унікальною по-суті наукою, яку потрібно вивчати, і до речі, яка є досить цікава.
Кожен з нас, напевне, у своєму житті розмірковув над сенсом життя. Більшість з людей неминуче приходили до висновку, що наше життя попри всю його безглуздість та абсурдність, все-таки мусить мати певну мету та зміст. Якщо простежити за життям відомих нам людей, скажімо, поп-зірок, то дуже чітко видно що їхнє життя в принципі сенсу немає. І я навіть не веду мову про крайнощі типу «Клубу 27». Так, у наших набридливих «зірок» є багато таких суто зовнішніх атрибутів успішності, про які ми часто з вами чуємо, і навіть – мріємо. Тепер навіть дітям відомо, що успіх і щастя можуть бути виміряними, бо у наш з вами час є кілька цілком конкретних основних одиниць щастя.
Як ми знаємо, щастя нині буває в євро, доларах, і навіть, у гривнях. Багато молодих людей мріють про ще щось більш конкретне, типу айфона-айпада-макбукапро. До речі, всі ці пристрої придумані торгашами виключно для психічного задоволення покупців. Чи, може ви думали, що все це створено переконаними і майже святими альтруїстами для покращення людського життя вже сьогодні? Коли помер Стів Джобс, то весь світ плакав так, немовби це померла їхня власна бабуся. Причому цікаво, що за бабусями вже давно так не плачуть. І взагалі, як на мене, плакати за незнайомими людьми як мінімум – дивно. З технічного боку в тих айфонах, в принципі, немає нічого особливого. Ну, нічого такого, чого б не було в більш дешевих пристроях інших фірм. Просто мистецтво продажу нині використовує інші важелі впливу на покупців, і кожен хто купляє продукт тієї чи іншої фірми, начебто, стає вже власником не просто набору симпатичних деталей, які між собою якось там функціонують, але й певної ідеології та претензії на елітарність, що стоять за цим усім.
Так от. 90 % вартості товару – це ціна крутості, «ідеології» та бренду. 10 відсотків – всі деталі, та затрати на виробництво. Звісно, вся ця хвалена «ідеологія» торгових марок у перекладі на людську мову проста до непристойності – зроби дешевше, а продай дорожче. От тобі й уся крутість. Якщо ви зустрічали багатих людей, які користуються дешевими речами, то це означає не що інше, як те, що їм добре відома оця «фішка». Якщо ж у вас є знайомий, який нічого немає, окрім айфону, купленого на останні гроші, терміново перекажіть йому те, про що ми зараз з вами говорили. Це суттєво зможе оберегти його від бідності у майбутньому. Тож коли ми ведемо мову про власне «щастя в айфоні» то тут я твердо переконаний, що це річ яку купляють не для того, щоб користуватися, а для того, щоб публічно хизуватися нею перед іншими. Зазвичай у тих групах де я вже про це розповідав, при цих словах найбільше від сорому червоніли саме ті студенти, у кого такі пристрої були. Тобто майже завжди клас ділився на тих, хто ним хизувався і тих, хто про нього мріяв. Зазвичай, на кожну групу було по один-два айфони, не рахуючи мого :).
Але це вже лірика життя. Я б хотів поговорити з вами про більш важливі речі, аніж навіть найбільш правильні капіталовкладення. Давайте пригадаємо зараз, з чого і як побудована людина. Для чого? А вся справа у тому, що без нашого уявлення про людину, ми ніколи не зможемо уявити собі те, що таке, чи хто такий Бог. Святе Письмо – одне з найбільш авторитетних джерел інформації для людей про Бога. В наш з вами час сміло можна стверджувати, що саме Біблія є найбільш авторитетним джерелом світоглядної інформації для людства взагалі. Ви напевне вже за трохи більше, аніж півтора десятків років свого життя багато чули про цю книгу, і дехто з вас навіть тримав її в руках, а ще якийсь правда, дуже незначний, відсоток серед тут присутніх, навіть її і читали. Так ось, оця сама Біблія, яка є безперечно, Словом Божим, серед всього іншого описує нам і те, що таке людина. Там звісно, є ще багато іншої цінної інформації про Бога, про те як з плином історії відбувались певні взаємовідносини між людьми та Богом, але основне, про що нам з вами важливо буде поговорити, особливо в актуальний для цього час Великого посту, це те, як побудована людина. Без такого знання ми не тільки не зможемо краще пізнати себе, але й не зможемо здобути справжнього щастя, того щастя, яке не вимірюється ні в гривнях, ні в євро, ні у доларах.
Святе Писання вчить нас, що людина по своїй природі – трьохскладова. Так само, як наш Єдиний Бог-Творець є триіпостасним, так і людина, що створена на Його Образ, теж складається з трьох частин, які поокремо не існують, а у єдності складають єдину людську природу. Даруйте вже за каламбур. Ви, напевне, чули про ці частини : це 1) дух, 2) душа та 3) тіло. Таким чином, людина своєю природою відображає у певній мірі і природу Самого Бога. Дух – це центр людського духовного життя. Це той орган, який відповідає за наш зв’язок, контакт з Богом. Як серце нам з вами качає кров, як за допомогою вух ми слухаємо, а очей – бачимо, так от дух – це той орган, за допомогою якого ми спілкуємось з Богом. Такого органу немає ні у яких інших жителів землі, окрім людей. І звідси можна стверджувати, що кожна людина - це дивний феномен, вінець всього Господнього творива. Ми можемо говорити, що коли ми у своєму власному житті використовуємо цей орган, то у нас існує певне духовне життя. І навпаки. Якщо ми не ведемо ніякого духовного життя, то цей орган у нас атрофується і поступово відмирає.
Коли ми уважно будемо вивчати природу, а зокрема життя тварин, то можемо дуже скоро переконатись у тому, що дуже часто поведінка з нашого погляду нерозумних істот буває доволі розумною, логічною та правильною. Можна побачити, що між нами є щось дуже схоже. Часто ми навіть помічаємо у тварин певні характер та емоції. Тому народ нерідко говорить про вірного пса, хитрого лиса, впертого осла, чи боягузливого зайця. Це, звісно, доволі умовні характеристики, і все ж вони дуже добре показують, що навіть у будові тварин існує щось особливе, те чого не вивчити просто знаючи будову скелета. Як розповідає нам Церква, оце спільне, що є між нами це – душа. В православному богослів'ї прийнято розуміти, що душа - це наші розум, чуття і воля. Звісно, в тварин інтелекту в нашому розумінні немає, але в них зате є інстинкти, які подарував їм Господь. Ми їх теж можемо вважати схожістю в неабиякій мірі з тим розумом та пам’яттю, що мають люди. Тож, як бачимо, питання складнощів нашого духовного життя особливо загострюється, коли ми ведемо мову про те, що людина це складна і багатогранна істота, яку зовсім не просто вивчити, і без зусиль зрозуміти.
Ну, й третя складова нашої природи це, звісно, - тіло. Про тіло тут хотілося б мені говорити якомога менше, бо як доглядати за власним тілом ми самі чудово знаємо. Кожен чудово знає як треба годувати, мити, класти на відпочинок наші організми. Тож коли ми говоримо нині про піст, то треба говорити про це з уваги на те, що людина по своїй природі є трьохскладовою. Наприклад, коли ми відмовляємось від їжі, то ми постимо переважно тілом. Це хоча й пов’язано з душею та духом, але насправді це різні речі. Очевидно, що не можна сказати, що атеїсти чи мусульмани коли нічого не їдять, автоматично дотримуються християнського посту. Правда ж? Для того щоб постити душею, потрібно почати постити тілесно. А утримання в їжі – це лише перший крок до нашого справжнього духовного і душевного посту. Так вже сталось, що через наслідки гріха, люди стали багато в чому недосконалими, і багато процесів у нашому організмі направлені на деструкцію, розпад. Досвід життя у реальному світі доволі красномовно переконує нас у тому, що злі речі ми робимо з радістю і задоволенням, а до добра нам треба докладати зусиль, чи навіть бути силуваним.
Тому, для того щоб почати правильно постити і врешті, досягнути кінцевої мети посту – власного богоспілкування та преображення, нам потрібно перш за все відмовитись від всього того, що має владу над нашим тілом. Ну, а що може володіти тілом ви самі прекрасно знаєте, й можливо – краще від мене. Це не тільки їжа, але й багато інших речей. Та навіть зупиняючись над питаннями шлунку, хіба ми ніколи не їмо більше, аніж цього потребує наш організм для належного функціонування? Прошу не дивитись так на мене. Я товстий зовсім не тому, що я аж так багато їм. Просто це особливості життя священика, про які треба говорити в іншій розмові ) Якби у нас була можливість побачити, скільки зайвого споживаємо, то ми б жахнулися! Не знаю, наскільки це стосується в наш час студентів, але думаю, що турботливі матусі не дивлячись ні на що, роблять все можливе і неможливе, щоб їх діти не ходили голодними. Байдуже, що ті діти вже собі бриють вуса і «списують» по дві помади в тиждень…
(Далі буде...)
Продовження. Початок дивіться за посиланнями :
