Щойно повернувся із поїздки до Києва, де на запрошення редакції програми «Говорить Україна» телеканалу «Україна» брав участь у записі чергового ток-шоу. Без зайвої скромності можу сміливо стверджувати, що саме завдяки появі моєї скромної особи у знімальному павільйоні кіностудії імені Довженка, зі спокійної і доволі пасивної розмови атмосфера трансформувалась у справжнє високорейтингове телевізійне шоу. Але не буду забігати наперед, і почну свою розповідь з самого початку.
Кілька місяців тому, а точніше - у січні цього року, деякі ЗМІ знову нагадали житомирського дивака, що наважився назвати свого новонародженого синка Ісусом Христом. Так його і записали в документах. Причому, акцент журналісти часто робили саме на тому, що в біографії Володимира Радзюка (а саме так звати нашого головного персонажа), був один пікантний момент. Серед всіх його талантів і професій, як виявилось, був ще й період його рукоположення, служіння та згодом і позбавлення сану в нашій УАПЦ. Для журналістів цей біографічний нюанс був дуже спокусливим, бо начебто переносив історію з банального ідіотизму однієї людини в офіційне загальноцерковне русло. Заголовки статей на кшалт «Священик УАПЦ назвав сина Ісусом Христом» вже навіть мені обридло спростовувати та коментувати. Гірша роль тут випала Житомирському архієпископу Володимиру, який неодноразово спростовував це і писав пояснення у міліції.
Мені ж було простіше раз написати і викласти на сайті короткий коментар. Таким чином, я не лише пояснював усі попередні журналістські сенсації, але й попереджав цілком ймовірні наступні. Так і з’явився тоді в Інтернеті мій текст під заголовком «Про "гарячу" сенсацію дев’ятирічної давності». Його знайшли редактори ток-шоу «Говорить Україна», які готували програму про Володимира Радзюка. Вони ж і запропонували мені виступити в ефірі, щоб чітко усім роз’яснити, що цей персонаж ніякий не священик УАПЦ і давно до Церкви немає жодного відношення. Хоч часто себе видає за клірика, навіть підтверджує це якимось документами. Все ж повернемось до нашого ефіру.
Одразу скажу, що на програму подібного рівня я був запрошений вперше і безперечно залишився вражений масштабами всього, що там відбувалось. Після нашого провінційного ТТБ знімальний павільйон №1 кіностудії імені Довженка виглядав мені природнім симбіозом космічного корабля та лабораторії з вивчення стовбурових клітин і ДНК. Не можу не зазначити, що «людський фактор» мене здивував не менше. Я зустрівся з чудовими і привітними людьми, в товаристві яких я з задоволенням і без істерик провів аж 8 годин. Причому, до мене були однаково привітними усі: від звичайних охоронців до самих редакторів. До мене систематично підходили люди з персоналу і цікавились, чи мені нічого не потрібно, чи все гаразд і т.д. Оскільки, як виявилось, я був в ролі саме учасника, а не експерта, то свою функцію я розумів доволі простою – вийти, коли покличуть в зал, і публічно викрити негідника. Натомість, присутні там експерти (переважно психологи та освітяни ) розмірковували про те, що їм далі робити з "Масіком» (так дома називають цього "Ісуса Христа" ) : чи забирати його від батьків, чи дозволити і далі жити в рідному дурдомі під керівництвом ненормального батька.
Моя позиція була однозначна: діда потрібно якнайскоріше віддати на лікування і дослідження. Всі його слова, вчинки, в т.ч. і ті, які спрямовані на виховання «Ісусика» свідчили, що це об’єктивно хвора людина, якій потрібна негайна кваліфікована допомога вже не психолога, а психіатра. Більше того. Його патологічна схильність до брехні, аферизму та жебрацтва не може не вплинути на виховання та психічний розвиток дев’ятирічного сина. До речі, сам Ісусик до школи не ходить, а за якимось спеціальним графіком займається удома з учителем. Представники місцевого відділу освіти намагались вперто на камеру всіх переконати, що дитинка чудова, гарно вміє читати, добре розвинута та впевнено йде попереду багатьох своїх однолітків. Як батько сина такого ж віку можу їх запевнити, що Ісусик непогано виглядає виключно всупереч багаторічним дослідам над собою хворого батька, а не завдяки їм. Мій власний «Ісусик» вдома ноти читає швидше, як я тексти, але й навіть це зовсім не робить його Месією. Дуже шкода, що люди цього не хотіли зрозуміти і визнати. Правда, якщо б вони визнали мою правоту, то автоматично мали б визнати і свою непрофесійність.
Отже, моя поява в студії дещо порушила рожеву романтичну ідилію, намальовану освітянами. Першою моєю реплікою було цілком логічне питання : з якого це дива людина, яка потребує негайного лікування, привертає до себе стільки уваги. Її потрібно жаліти і оберігати від будь-яких психічних стресів, а не провокувати загострення хвороби. Жоден аферист чи брехун не вартий такої уваги шановної публіки. Правда, мені не дали договорити все заплановане. Хоч я дуже хотів нагадати, що в будь-якій психіатричній лікарні Києва є достатньо потенційних героїв для нових програм.
Очевидна зміна тону у ставленні до Радзюка в студії не могла його не обурювати і не напружувати. Буквально на очах він почав біситися і падати в істерику. Кілька разів збирав свої манатки і демонстративно розтянуто прощаючись намагався покидати студію, а своїми довгими монологами виховував ведучого за непрофесіоналізм та підступність. Олії у вогонь ще підлив рідний брат, з яким вони роками відверто ворогують і судяться. Той почав відверто розповідати, що Володимир - людина, яка постійно себе видає не за того, ким є насправді. Що він не вчений-історик, бо не закінчив жодного ВУЗу, і не військовий, бо ніколи не служив в армії, і тим паче не священик, бо був заборонений у служінні ще покійним патріархом Димитрієм Яремою більше десяти років тому.
Очевидна зміна тону у ставленні до Радзюка в студії не могла його не обурювати і не напружувати. Буквально на очах він почав біситися і падати в істерику. Кілька разів збирав свої манатки і демонстративно розтянуто прощаючись намагався покидати студію, а своїми довгими монологами виховував ведучого за непрофесіоналізм та підступність. Олії у вогонь ще підлив рідний брат, з яким вони роками відверто ворогують і судяться. Той почав відверто розповідати, що Володимир - людина, яка постійно себе видає не за того, ким є насправді. Що він не вчений-історик, бо не закінчив жодного ВУЗу, і не військовий, бо ніколи не служив в армії, і тим паче не священик, бо був заборонений у служінні ще покійним патріархом Димитрієм Яремою більше десяти років тому.
Коли я зайшов у студію, психіка хворого афериста Радзюка була вже на межі. Я ще нічого путнього не встиг сказати, як він накинувся на мене і почав безумно верещати якусь маячню про мою «несправжність» і проклинати на чому світ стоїть. З усього, що мені найбільше запам'яталось, так це його волання про товстих попів, дорогі автомобілі та звинувачення мене у людських поборах. Для кращого ефекту він почав кричати до глядачів, щоб ті звернули увагу на мою жирну морду і порівняли її з його аскетичним і висохлим від бдінь ликом праведника Володимира. Я лиш тихенько йому порадив пити менше, щоб лице було красивішим. Не впевнений, що цей фрагмент таки увійде до телеверсії програми. І звісно, шкода, що в мене нема «Лексуса»…
На боці Радзюка виступав ще один з його фанатів. Цей другий ненормальний, імені котрого я так і не запам’ятав, щиро приймав самого діда за святого отця, а синка розумів не інакше, як втіленням у наш час Самого Ісуса Христа. Він був особливо буйним, і вів себе щодо мене у відверто хамській манері. Не знаю, чи міг би я йому фізично відповісти, але будучи в рясі та зі святим Хрестом на грудях, точно собі цього б не дозволив. Натомість мої друзі з охорони, з якими на той час я вже встиг познайомитись, змогли зробити це набагато професійніше. Перший охоронець намагався вивести біснуватого, але той пручався. Після акуратного удару дід впав на землю, де трохи заспокоївся. Іншого заспокоював другий охоронець спільно з ведучим. Зйомки припинили. Окремо, поодинці вони обидва начебто вже й заспокоювались, але коли їхні погляди знову зустрічались, то вони знову впадали в дивний стан біснуватості. Пояснити це іншими причинами окрім духовних особисто я ніяк не можу. Чим більш я був спокійним, тим більше це виводило з себе цих нещасних.
Весь абсурд того, що відбувалось на майданчику, розбудив у присутніх полярні відчуття : від очевидної ненависті до ідіотів, до милосердного християнського співчуття нещасним хворим людям. В один момент я внутрішньо вже був готовим вдарити когось з них двох, але не міг це зробити через об’єктивні причини. Цей біснуватий тикав в мене пальцем і щось волав. Мені це дуже не подобалось, і щоб не покалічити його, я творив молитву Ісусову. В залі комусь із глядачів стало погано, їх виводили на свіже повітря та викликали лікаря. Комусь адміністратори приносили воду. Надя Мейхер, співачка з «Віа Гри», що також була на програмі, дуже добре відчула безглуздість обстановки і після чергової репліки до мене якогось з цих недоумків, просто встала і вийшла зі студії. Сам я на той момент ще нічого важливого не сказав, тому й покинути студію так само принципово не міг. Хіба ж даремно стільки я їхав, щоб зараз помовчати і просто показово вийти? :) Здається те, що я нічого не говорив у відповідь, більше характеризувало не мене, а їх. Врешті, Радзюка з Ісусиком та першого віруючого у них адепта попросили покинути студію і далі зйомки продовжились вже без них. Шкода, звісно. В мене були до них ще кілька запитань.
А ще, програму після зйомок режисери будуть монтувати. Тобто, з п’ятигодинного запису у фіналі на телебаченні вийде всього лиш 30 хвилин готового продукту. І зовсім не факт, що все найцікавіше на мій погляд виявиться вартим до показу з погляду режисерів та монтажерів. Тому, поки програму покажуть, я поспішив трохи розповісти вам, де я був, і що бачив ) Загалом я задоволений своїм новим досвідом. І можливо, він не зовсім ідеальний, точніше - зовсім не ідеальний, але це ще один крок вперед у роботі над собою :).
А ще, програму після зйомок режисери будуть монтувати. Тобто, з п’ятигодинного запису у фіналі на телебаченні вийде всього лиш 30 хвилин готового продукту. І зовсім не факт, що все найцікавіше на мій погляд виявиться вартим до показу з погляду режисерів та монтажерів. Тому, поки програму покажуть, я поспішив трохи розповісти вам, де я був, і що бачив ) Загалом я задоволений своїм новим досвідом. І можливо, він не зовсім ідеальний, точніше - зовсім не ідеальний, але це ще один крок вперед у роботі над собою :).
Переповідати увесь зміст програми немає сенсу. Кому цікаво - раджу подивитись її повністю, коли буде в ефірі. Коли саме - не знаю. Втім, коли б не показали, вона буде викладена на цьому сайті наступного ж дня. Не забувайте підписуватись на наші оновлення.
До зустрічі на ваших блакитних і плоских екранах )
Дякую за увагу!
