Чи багато пророцтв у наш час збувається?
Перш за все слід наголосити, що Святе Писання надає нам всю необхідну інформацію, якої цілковито достатню для того, щоб кожній без винятку людині спасти свою душу у вічності. Все, що нам потрібно для спасіння, люди знають ще з часів П’ятидесятниці. Тому, в цьому сенсі, навіть Святі люди нічого принципово нового нам не повідомляють, а лише можуть уточнювати певні деталі загальної картини майбутнього світу, окремого народу чи осіб. Власне, тут лежить одна з ознак правдивого пророцтва – він не може суперечити віровченню та досвіду Православної Церкви.
Безперечно, треба мати на увазі, що будь-яке правдиве пророцтво, це не підстава, не причина до події, а її наслідок. Подія відбувається не тому, що колись, задовго до цього часу, про неї розповів пророк. Все навпаки. Пророк саме тому розповідає про неї, що вона незабаром відбудеться.
Мета Церкви – спасати людські душі від гріха, а не постачати людям ексклюзивні та авторитетні передбачення щодо майбутніх подій. Тим не менше, в історії Церкви зустрічаємо згадки про особливих подвижників благочестя, святих людей, котрих Господь наділив особливим даром – даром пророкування майбутнього, чи інакше – даром прозорливства. Власне, слово «прозорливець» є синонімом старозавітного слова «пророк». У Новому Заповіті, в якому ми з вами живемо, під цим терміном розуміємо дар людини розуміти волю Божу щодо самої себе, і як виняток, – щодо інших людей.
 |
| Ікона Святого Косми Етолійського |
Не дивлячись на поширене в народі уявлення про те, що переважна більшість, або навіть усі святі отці, мали дар пророкування, воно не відповідає дійсності. Серед незчисленного сонму святих подвижників лише одиниці мали цей дар від Бога. Він не був самоціллю, головною метою життя праведника, але навпаки – ставав наслідком правильного духовного життя, смирення та покаяння. Тож очевидно, що виставляти його на показ без особливої потреби було б дивно та нерозумно.
А чи багато пророцтв у наш час збувається? Всі пророцтва, що походять від Бога – збуваються абсолютно. Звичайно, чимало з них збувається і в наш час, оскільки ми живемо в час наближення апокаліптичних ознак кінця світу. Скажімо, Біблія не розповідає нам коли конкретно настане кінець цього світу, але вона чудово описує обставини, за яких все це відбудеться. Тож коли ми навчимось правильно, по-церковному сприймати все те, що навколо нас відбувається, ми будемо знати і як швидко настане кінець світу, тощо.
Як це трактувати?
Не дивлячись на те, що цілковито збагнути природу дару прозорливства ми не можемо, все ж Церква має деякі конкретні міркування з цього приводу. Так зокрема, існує думка про три ймовірні джерела цього дару. Він може походити від людей, від Бога, або й від диявола.
В деяких людей цей дар може бути присутній, як певний відголосок втраченої Адамом та Євою досконалості та всемогуття. А ми знаємо, що люди до гріхопадіння мали зовсім інші, набагато більші можливості реалізації себе в духовному та фізичному світі. Такий дар можна вважати природнім. Це те, що ми раніше мали, але втратили разом з гріхом. Саме цим можна пояснити особливі дарування, котрі можуть бути навіть у нецерковних людей. Інша справа, що кожен носій такого дару, навіть не віруючий, буде відповідати за те, як він використав його за життя.
Дар прозорливства можна людині отримати навіть і від бісів. Якщо ви помічаєте, що деякі екстрасенси чи астрологи можуть заглянути у ваше майбутнє чи минуле, і передбачити його досить точно, то не сумнівайтесь. Цей дар в них від сатани. Якщо людина не веде церковного, благодатного життя, очевидно, що увесь її містичний досвід має своїм джерелом сили, що протилежні добру. Третього тут не існує.
Але в першу чергу слід говорити про дар прозорливства, як про особливий благодатний стан святої людини, котрій Господь дозволяє успадкувати певні Його риси, зокрема все-присутність та існування поза часом. Деякі Святі Отці, за даром від Бога, могли бачити не лише свою душу, але й стан душ тих людей, які звертались до них за допомогою. І от, саме з любові до людини, знаючи її майбутнє, вони могли давати їм адресні, конкретні поради. Про це важливо сказати особливо, оскільки деякі ревні християни часто читаючи поради святих отців іншим людям, намагаються приміряти їх стосовно самих себе. Це може бути небезпечно так само, як і приймати ліки, що призначені лікарем іншій людині.
I взагалі, як Церква ставиться до пророцтв?
В залежності від автора пророцтв, та за яких умов це пророцтво було проголошене, Церква може мати цілком різні міркування. Очевидно, не всі пророцтва варто приймати, не всім авторам можна сліпо довіряти. Святі отці радили надзвичайно обережно ставитись до таких речей, щоб не піддатись бісівській омані, та не сплутати благодать Божу з ознаками диявольського чудотворення. На перший погляд, ззовні, вони можуть бути цілком однаковими, але їх мотивація та внутрішній зміст, і очевидно, наслідки для душі людської – цілком протилежні. У всіх суперечливих випадках святі отці радять чинити за простим правилом: «Не хули, і не приймай».
Тим не менше, існує ціла низка авторитетних духовних наставників, чисте життя, діяння та наука яких є для нас безсумнівними, і такими, що мають на собі очевидну печать Благодаті Святого Духа. Серафим Саровський в Росії, Косма Етолійський в Греції, у нас, в Україні – преподобні Антоній та Феодосій Києво-Печерській, та навіть Іоан Максимович (Шанхайський) – уродженець села Адамівка Харківської губернії – великий святий Російської Церкви останніх часів. Їхнє святе життя – безсумнівний доказ того, що їх пророцтва походять з доброго джерела.
 |
| Коментар: Декілька думок про пророцтва |
Ми повинні розуміти, що люди не живуть під дією фатуму, котрий тяжіє над нами. Ми не приречені: це в наших руках добро та зло. І це ми самі обираємо для себе долю. А якщо це так, то кожен з нас повинен так жити на землі, щоб незалежно від умов, у яких ми перебуваємо, ми залишались виконавцями волі Божої, жили для ствердження на землі віри, надії та любові.
Серед пророцтв святого XVIII століття - Косми Етолійського, прославленого Вселенською Церквою в чині рівноапостольних, є чимало інформації, стосовно подій, які відбуваються в наш з вами час. Простими словами він передбачив неймовірну кількість речей, подій та явищ, які в його час просто не існували.
Зокрема, він говорив про економічну кризу в Греції, про фактичне банкрутство держави, про існування брехливих ЗМІ, штучної їжі (ГМО), повернення атеїзму в школи, цинічного ставлення людей до природи, про масове поширення статевих збочень у всьому світі, про міграцію населення з малих сіл до мегаполісів, про те, що християнські святині будуть використовуватись, як місця для розваг, про суперечки між мирянами та священством, про те, що в пошуках вигоди люди будуть зраджувати свою рідну Православну віру, та шукати зручностей в єретичних спільнотах.
Все це ми бачимо з вами сьогодні. А якщо бачимо, то найкращий час сьогодні прислухатись до цих застережень, і змінити те, що поки змінити ще можливо. В першу чергу те зло, що живе у нас самих.
